Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Зал художників-земляків

Першим керівником вечірніх рисувальних класів в 1906 році став Феодосій Сафонович Козачинський (1864-1922). Хоча художник не дістав великої слави і на сьогоднішній день збереглося всього 7 робіт митця (5 з них представлені в експозиції), проте важко переоцінити значення того, що зробив Ф.С. Козачинський для нашого краю. Після навчання в Академії мистецтв, де він навчався у самого І.Ю. Рєпіна, Козачинський повернувся на батьківщину, працював учителем рисування та креслення Єлисаветградського земського реального училища, а з 1906 року очолював вечірні рисувальні класи, випускниками яких стала ціла плеяда відомих художників, що прославили Кіровоградщину далеко за межами України та складають гордість нашого краю. Це Олександр Осмьоркін, Петро Покаржевський, Амшей Нюренберг, Олександр Фойницький.

Одним з відомих учнів Козачинського бувзаслужений діяч мистецтв РСФСР Петро Дмитрович Покаржевський (1889-1969), відомий художник-баталіст. Його основні твори присвячені червоній армії. Але сам Петро Дмитрович визначав свою творчість як «околобатальний жанр». В зібранні музею представлені переважно його пейзажі, натюрморти, етюди коней.

Вихованець вечірніх рисувальних класів Амшей Маркович Нюренберг (1887-1979) відомий тим, що наряду з Маяковським став одним з четвірки засновників «Вікон РОСТА» та приймав участь у створенні «Товариства нового живопису». Творчість цього художника представлена в експозиції пейзажним живописом.

Ще один вихованець вечірніх рисувальних класів, якими керував Козачинський, став заслуженим художником Молдавії. Це Олександр Федорович Фойницький (1886-1973). У 1913 році після закінчення Одеського художнього училища він прийняв запрошення викладати графічні предмети в гімназіях Тирасполя.  В своїй творчості художник віддавав перевагу пейзажу, який відображає відродження і розвиток міста, що стало його другою батьківщиною.

Одним з найвідоміших  художників, що народилися на Кіровоградщині, є  Олександр Олександрович Осмьоркін (1892-1953), який теж був вихованцем вечірніх рисувальних класів. В своїй творчості Олександр Олександрович був послідовником імпресіоністичних традицій в мистецтві та надавав перевагу так званим малим жанрам в мистецтві, таким як натюрморт, пейзаж та портрет.

Осмьоркін залишив велику творчу спадщину – понад 700 станкових картин, багато графіки, театрально-декораційні роботи. Його твори експонуються в найкращих музеях – Третьяковській Галереї, Російському музеї у Санкт-Петербурзі, в багатьох музеях СНД  та  за   кордоном.

Принциповим і послідовним художником-реалістом в образотворчому мистецтві був Петро Іванович Кодьєв (1899-1968), що багато своїх творів присвятив темам  громадянської, Великої Вітчизняної війни, образам Т.Г.Шевченка. О.М.Горького, О.С.Пушкіна та ін. Проте пейзаж займає особливе місце в творчості художника. Саме цим жанром його творчість і представлена в залі. Велика заслуга нашого земляка полягає також в тому, що в 1938 році він став першим директором науково-дослідної реставраційної майстерні при Київському художньому інституті.

Наш видатний земляк, відомий російський художник,  чия творчість визначає обличчя сучасного світового мистецтва, народний художник СРСР, лауреат Державної премії СРСР, дійсний член Російської Академії  мистецтв Петро Павлович Оссовський (1925 р.н.), що народився в Малій Висці, зараз живе і працює в Москві. Відомий він насамперед як основоположник так званого «суворого стилю» в мистецтві. В зібранні обласного художнього музею чимало робіт, присвячених мальовничим краєвидам нашого прекрасного степового краю.

До видатних художників-земляків Кіровоградщини відноситься і творчість відомого київського художника Юрія Павловича Луцкевича (1934-2001) – основоположника українського необароко.

В експозиції залу представлені і твори художників, яких можна назвати нашими сучасниками. Яскравий представник авангардного мистецтва, єдиний серед кіровоградських художників, удостоєний звання народного художника країни - голова Кіровоградської організації Національної спілки художників України Михайло Володимирович Надєждін (1935р.н.). Він - учасник всесоюзних, республіканських та зарубіжних (Болгарія, Канада, США) виставок.

Представлені в експозиції залу роботи  художників , що все своє життя та творчість присвятили рідному місту,  але які нажаль вже пішли з життя. Це представники так званого «соціалістичного реалізму» Володимир Олександрович Федоров (1920-1986), Броніслав Олександрович Домашин(1927-2000),Микола Гнатович Бондаренко (1914-2000). Серед них особливе місце займає заслужений художник України Борис Михайлович Вінтенко (1927-2002). Роботи художника на будь-якій виставці безпомилково можна відрізнити від робіт інших художників завдяки своєрідній авторській техніці. Провідний образ творчості художника – це світлий, наповнений сонцем, яскравий, життєрадісний образ рідної степової України.