Пн.-Чт.: 9.00-18.15 |
25006, Україна, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 60 |
25 січня 2019 року в обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Невизнаний геній» до 155-річчя з дня народження Феодосія Сафоновича Козачинського (1864-1922).
За свого життя Феодосій Сафонович не отримав визнання та слави, на що безперечно заслуговує. За складними сімейними обставинами майбутній митець не отримав середньої освіти, і не зумів отримати освіту в Санкт-Петербурзькій академії мистецтв, в якій навчався всього - на всього слухачем. Викладачем у нього був відомий майстер живопису Ілля Юхимович Рєпін. З 1887 року Феодосій Козачинський змушений був припинити навчання в академії.
В історичних джерелах зовсім немає інформації де саме в селі Глодоси (зараз Новоукраїнський район Кіровоградської області) проживав, якими вулицями ходив майбутній митець. Саме в цьому степовому краї з’явився на світ в 1864 році майбутній вчитель Єлисаветградського художнього бомонду початку XX століття Феодосій Сафонович Козачинський. Митець зробив вагомий внесок в мистецьке життя Єлисаветграду на початку XX століття. У 1906 році він очолив Вечірні рисувальні класи при Єлисаветградському земському реальному училищі, які відкрили дорогу в світ мистецтва майстрам живопису світового рівня, серед них: Олександр Осмьоркін, Петро Покаржевський, Амшей Нюренберг, Олександр Фойницький.
В експозиції представлені живописні роботи з фондів обласного художнього музею: «Портрет горбатої дівчини» (1912), цією роботою автор намагається передати стан душі дівчини-каліки; «Гімназистка» (1910), на сьогоднішній день це мабуть найбільш відома робота Козачинського для мешканців Кропивницького. Художник зустрів Тамару Головченко, яка і стала знаменитою «гімназисткою» в сквері де полюбляв працювати, митця вразила надзвичайна врода цієї жінки, її особливий погляд, він захопився нею і не зупинився поки не створив портрет Тамари Головченко; «Бабуся з онукою» (1917), робота написана в страшний, переломний, буремний 1917 рік, поціновувачі мистецтва відразу впізнають на картині краєвиди сучасного Кропивницького; органічно доповнює експозицію робота митця «Куточок саду» (1919).
Микола Правда – науковий співробітник відділу
туристично-краєзнавчої та інформаційної роботи