Пн.-Чт.: 9.00-18.15 |
25006, Україна, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 60 |
Сьогодні, 18 квітня, традиційно відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць, встановлений у 1982 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО. В Україні в цей день також святкують День пам'яток історії та культури, встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 № 1062/99.
Україна ? держава з багатовіковою історією та культурою. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки ? перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До сьогодні збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких із них і донині проводяться служби) та багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів. З усіх куточків земної кулі приїжджають сюди туристи, щоб побачити наші безцінні скарби.
На весь світ славляться внесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО київський Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра (1990), Ансамбль історичного центру Львова (1998), Геодезична дуга Струве (2005), Резиденція Буковинських митрополитів (2011).
Значеннях подібних місць важко переоцінити, адже вони не тільки зберігають дух певної епохи, пам'ять віків, але й створюють тандем минулого та сучасного, дозволяють людині відчути себе частиною чогось більшого, частинкою історії. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію, що, можливо, докорінно змінила життя держави, про певну визначну постать, що так чи інакше вплинула на становлення й розвиток країни. Пишний палац, обеліск, давній сквер чи дошка пошани на невеличкому одноповерховому будинку – все це дає відчути, що людина не приходить у цей світ просто так і не йде, нічого не лишивши по собі. І це надихає. Надихає на саме життя.
Ми маємо шанувати те, чим багаті. Адже навіть в новітніх умовах створити не просто щось гарне, а визначне, дійсно вартісне – не найлегше завдання. Пам’ятки та історичні місця – це те, що зберігає особливий дух кожної місцини. Наприклад, у період встановлення більшовицької влади в тодішньому Єлисаветграді було поруйновано безліч будівель. Ще більшої шкоди було завдано в 1941 – 1945 р.р. Після закінчення війни ІІ Світової війни багато пам’яток так і не було відновлено. Безсумнівно, обличчя міста було суттєво змінено, і ми ніколи не дізнаємося, яким би воно було, якби не ці трагічні події. Збереглися лише невеличкий історичний центр та поодинокі шедеври минулого серед новобудов та «хрущівок». Хоча й зараз в Кіровограді є куточки, що хвилюють серце, надихають поетів, художників, музикантів.
Відзначення Міжнародного дня пам’яток та Дня пам'яток історії та культури спрямоване на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь. Завдання цього свята – ще раз нагадати суспільству про необхідність збереження культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства.
У віртуальній виставці «Храми пам’яті» представлено роботи з фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею, за якими можна простежити історію міста, довідатися, як воно будувалося й розросталося, як змінювався його вигляд з часом. Також презентовані твори, що представляють історичні та архітектурні пам’ятки України, відомі й за її межами.
Богдана Бабенко - науковий співробітник
відділу науково-просвітницької роботи
Кіровоградського обласного художнього























