Пн.-Чт.: 9.00-18.15 |
25006, Україна, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 60 |
Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. На ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі, було оголошено про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності».
Для кожної людини рідна мова є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Наші перші слова ми вимовляємо рідною мовою і нею ж найкраще висловлюємо наші думки. Вона є базою, на якій усі люди розвивають свою особистість з моменту свого першого подиху, і вона є тим, що підтримує нас протягом усього життя.
Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей. В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки.
В експозиції представлені скульптури нашого земляка, члена Національної спілки художників України, заслуженого діяча мистецтв Грузії Андрія Васильовича Німенка (1925-2006). Відомо, що він брав участь у визволенні Кіровоградщини, нагороджений орденами і медалями. Після війни закінчив Київський художній інститут. Став членом Спілки художників та Спілки письменників. Він – автор кількох поетичних і прозових книг, багатьох скульптур, медалей, графічних та живописних робіт. Творча енергія і віра у живописне начало дали змогу митцеві створити галерею переконливих образів. Серед них – представлені в експозиції бюсти талановитих українських письменників та культурних діячів, які внесли вагомий внесок у національну культурну спадщину та без яких важко уявити українську літературу. Це – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка (1871-1913) – українська письменниця, перекладач, культурний діяч; Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович (1889- 1956) – український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.; Павло Архипович Загребельний (1924-2009) – український письменник, Герой України, Лауреат Державної премії СССР (1980); Григір Михайлович Тютюнник (1931-1980) – український письменник-прозаїк.
Також в експозиції представлена скульптура невідомого автора – бюст Івана Яковича Франка (1856-1916) – українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча.
Сьогодні, як ніколи, важливо пам’ятати та шанувати рідну мову, культурні та національні традиції.
Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!
Сабадаш Катерина
художник І категорії
відділу Кіровоградського обласного художнього музею –
картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»




.jpg)