Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Розгорнуто експозицію до Дня Святого Миколая

Цими днями світом мандрує рум’яний, білобородий дідусь із веселими промінчиками в очах, у теплому зимовому кожусі та великим мішком із подарунками у руках – святий Миколай, один із традиційних символів Різдвяних свят. Його ще звуть зимовим, бо є Микола й весняний, що відзначається 22-го травня.

На нього та його подарунки чекають усі: як малеча, так і дорослі. Адже здавна в українських землях Святий Миколай вважається архетипом (первообразом) доброго дідуся, що згадується у багатьох народних легендах, переказах, казках. Такий дідусь милосердний, мудрий, справедливий. Святий Миколай – один із найшанованіших святих християнської церкви – чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників займає почесне місце серед етнічних прообразів українців, що збереглися до сьогодення.

У наш час існує традиція, що Святий Миколай кожній дитині приносить подарунок, який знаходять вранці під подушкою. Неслухняним кладе замість смаколиків та іграшок різочку. Однак, це далеко не всі звичаї, що побутували в українців.

Серед українського населення Галичини, Закарпаття та інших західних областей з XIX ст. набула поширення католицька традиція обдарування від імені св. Миколая. Очолювана парубком, перевдягненим у святого, група молоді обходила двори, роздаючи подарунки дітям, а неслухняним залишала палицю як пересторогу на майбутнє. Через «Миколая» хлопці та дівчата нерідко передавали подарунки своїм коханим.

Ще однією доброю традицією є звичай миритися зі своїми ворогами: «На Микольщину клич друга, клич і ворога, обидва будуть друзі». Дівчата, які готувалися йти під вінець, наводили лад у своїх скринях: готували одяг і прикраси, в яких мали зустрічати сватів.

До зимової дати були приурочені деякі приповідки про погоду та прогнози на майбутній врожай. Зокрема, на Харківщині казали: Як на Миколиіній — буде овес. Подекуди 4, 5 і 6 грудня справляли так звані Миколині святки. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди та ячмінь.

Святий Миколай згадується і в колядках. Саме образ святого Миколая зазнав значної фольклорної міфологізації, успадкувавши передхристиянські персоніфікації доброчинних сил. В околицях Києва ще наприкінці XIX — на початку XX ст. влаштовували обходи, схожі на різдвяне колядування.

Ще одним смачним звичаєм до Дня Святого Миколая є випікання «миколайчиків» - традиційного солодкого печива або пряників. Печиво може мати різну форму, від простих (зірочки, сонце, місяць) до складніших (півники, рибки, коники, ангели). Також поширена форма у вигляді дідуся — у свиті, з бородою.

За народними переказами, Святий Миколай боронить людей від стихійного лиха, рятує на водах, опікується звіриною. На іконах його зображено білобородим дідусем з добрими очима.

В експозиції «Святий Миколай» до огляду відвідувачам представлені образи Святого Миколая Чудотворця, як представляють собою зразки іконопису центральної України. Педставлені образи святого різні за написанням. Це пов’язано з впливом різних шкіл іконопису.

В експозиції представлені ікони невідомих майстрів XVIII–XXстоліть.

Ікона «Миколай Чудотворець» поч. ХХ ст. - вражає своїм рідкісним розміром та формою - 133 х 67 см, верхня частина ікони заокругленої форми. Святий зображений на ній у повний зріст із піднятою вгору правою рукою та закритим Євангелієм у лівій руці.

Ікона «Святий Миколай Чудотворець» поч. ХХ ст. – традиційне за композицією поясне зображення Св. Миколая. Перед нами – духовний пастир, строгий, але доброзичливий, з розумними добрими очима, з трохи піднятою правою рукою, якою він іменословно благословляє, лівою –підтримує розкрите Євангеліє.

Ікона «Святий Миколай Чудотворець» ХІХ ст. – поясне зображення Миколая привертає увагу своїм досить незвичним для ікони колоритом.

Ікона «Микола Чудотворець» ХІХ ст. – невелика за розміром ікона, що зображує Святого у повний зріст із розгорнутими руками, у правій руці Миколай тримає меч, а в лівій – храм.

Ікона «Микола Чудотворець. Образ Господа Ісуса Христа» ХІХ ст. – цікавою особливістю цієї ікони є те, що вона має подвійне зображення: поясне зображення Святого Миколая з одного боку та образ Ісуса Хреста з янголами з іншого.

Ікона «Святий Микола Чудотворець» XVIII ст. – відображає поясне зображення Святого Миколая. Зазначені особливості ікони - поєднання двох яскравих кольорів. Відмінною рисою цього твору є оздоблення фактурною рамою.

Відвідати експозицію можна з 18-го грудня у Музеї мистецтв. 

 

Лінчевська Валерія – науковий співробітник

відділу туристично-краєзнавчої та інформаційної роботи