Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Виставка до Дня незалежності

Виставка творів декоративно-ужиткового мистецтва

«Квітуча Кіровоградщина» до Дня незалежності України

20 серпня 2015 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відкрито виставку творів декоративно-ужиткового мистецтва «Квітуча Кіровоградщина», присвячену 24 - й річниці незалежності України.

Вже традиційно напередодні Дня незалежності України в Кіровоградському обласному художньому музеї експонуються виставки  національно-патріотичного спрямування.

Як і в попередньому 2014 році даний захід набуває особливого звучання, адже відбувається він в умовах іноземного військового вторгнення та регіональної війни, яка у будь-який момент може перерости у війну повномасштабну.

Вже більше року триває військове протистояння на сході нашої країни,  яке все більше набуває рис довготривалої позиційної війни. За цей час зросло усвідомлення того, що ми є духовно сильним і волелюбним народом, який відроджує свої національні традиції, зокрема – шляхом звертання до творчості кращих майстрів, які віддзеркалюють у своїх роботах духовну сутність української нації.

Тому не випадково основною складовою цьогорічної виставки є презентація унікальної колекції автентичного українського народного жіночого одягу кін. ХІХ - поч. ХХ ст., яка була евакуйована бійцем добровольчого батальйону «Айдар» Миколою Павлюченком з міста Старобільськ Луганської області. Виставка «Евакуйована колекція» та фрагмент експозиції виставки «Земля Мамаїв» є Всеукраїнським виставковим мандрівним проектом «Скарби родоводу України» (Національногомузею народної архітектури та побуту України) та приурочена Дню незалежності України.

Одним із організаторів виставки творів декоративно-ужиткового мистецтва «Квітуча Кіровоградщина» є заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, відмінник освіти України - Пренко Олександра Іванівна, яка є і координатором створення Кіровоградського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

На виставці представлені роботи понад 60 народних майстрів Кіровоградської області, виконані у кращих художніх традиціях нашого народу,  що звертаються до джерел української етнокультури та автентики, передаючи набутий впродовж тисячоліть досвід художніх технік, технологій та орнаментики молодому поколінню майстрів.

Роботи народних майстрів виконані в різних видах декоративно-ужиткового мистецтва:

- народне малярство та декоративний розпис представили: Величко В.О., Гарбузенко Л.В., Гусєва К.В., Добровольська О.Ю., Зоріна Л.Г., Зантарія І.М., Луганщук В.М., Кравченко О.І., Малежик Ю.М., Рубан Л.А., Тимофієнко Г.В., Самойленко А.І., Стрельнікова М.П., Суржок Г.Г., Федорова Н.М., Федорова І.А.;

- вишивка (Руденко А.С., Монзалевська Т.М., Малишева-Ткаченко С.Я., Орловська В.К., Пасичинська О.М., Чернова Л.В., Шпак Н.Ф.);

- художнє ткацтво - килимарство (Пренко О.І., Добровольська В.Я., Чернюк І.А., Мелешко І.К.);

- писанкарство (Яковенко С.М., Стороженко Т.О., Степанок Ю.В., Міхалєвіч І.М.);

- художня кераміка (Гавриленко О.В., Гондя Г.І., Кулініч Л.О., Пухинда О.В.);

- художня обробка дерева - різьблення по дереву (Кудря Д.В., Марущак С.С., Самойленко А.Г., Соколов Ю. І.);

- соломо та лозо плетіння (Смірнова Л.В., Віватенко О.П., Кошеверова Н.І. Ткачов С.В.);

- витинанки (Гарбузенко О.І. Дереновська О.В., Коломієць О.В., Русецька І.В., Резніченко В.С.,  Шпак К.К.,  Кравченко О.І.);

- ляльки-мотанки (Яковенко О.Г., Пасашкова С.Л., Суліма Н.В., Правда Н.І., Підлужна І.М, Гетьманець Д.В., Люненко Л.М);

- бісероплетіння (Савчук Н.В., Ющишена О.В., Тарасенко Н.А.).

Також на виставці представлено багато керамічних виробів: світильники, горнята, куманці, миски родини гончарів Івана та Данила Рештів вихідців із Кіровоградщини які нині проживають на Київщині. Вони заснували Гончарну Майстерню «ВД» з якої вийшло багато молодих талановитих майстрів. У 2013 року у видавництві «Полісся» Іваном та Данилом Решта було видано ілюстрований навчальний посібник для бажаючих освоїти гончарське мистецтво «Гончарство. Підручник життя».

Тож виставка репрезентує творчі здобутки майстрів народного мистецтва старшого покоління, творчої молоді а також претендентів до вступу до Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

 Представлені роботи, виконані в різних видах декоративно-ужиткового мистецтва та свідчать про значний потенциал народних майстрів нашого краю.

 

 

Виставки «Евакуйована колекція»

та фрагменту експозиції виставки «Земля Мамаїв»

Всеукраїнського виставкового подорожуючого проекту

«Скарби родоводу України»

 (Національного музею народної архітектури та побуту України) приуроченої Дню незалежності України.

 

20 серпня 2015 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відкрито мандруючу виставку «Евакуйована колекція» українського народного жіночого одягу кін. ХІХ - поч. ХХ ст. Слобожанщини та фрагмент експозиції виставки «Земля Мамаїв» в рамках Всеукраїнського проекту «Скарби родоводу України» (Національного музею народної архітектури та побуту України) приурочену Дню незалежності України.

 

Ініціаторами Всеукраїнського виставкового подорожуючого проекту «Скарби родоводу України» в Кіровоградському обласному художньому музеї виступають: Національний музей народної архітектури та побуту України (координатор виставкового проекту – Олександр Босий ), боєць добровольчого батальйону «Айдар» Микола Павлюченко, Громадська організація «Спільна дія» - голова -  депутат обласної ради Ірина Малик, Благодійний фонд Станіслава Березкіна «Добротвір».

Виставка «Земля Мамаїв» присвячена всім воїнам - захисникам нашої землі усіх часів. В основу концепції покладена ідея образного втілення українського воїнського духу в невмирущій соборній постаті козака Мамая, який через народну творчість надихає не одне покоління українців.

Земля Мамаїв - це благословенна і щедра природними ресурсами територія сучасної України,  де з незапам'ятних часів, живуть мирні землероби,   а їх бажання жити вільно - час від часу породжує героїв-велетів міфічних масштабів. В українців таким воїном і мудрецем є козак Мамай.

Тож «Земля мамаїв» - це певна формула споконвічної боротьби українства завласну самодостатність.

ТакужназвумаєблогЮріяФоменка,якийтривалий час публікує відповідні матеріали.Умирному житті Юрко агроном, а нині зі зброєю в руках захищає Україну.Для розширення пізнавального спектру сюжетів запропоновано широкий хронологічний відтинок. Сам принцип подачі матеріалу побудований через реальні постаті українських героїв-Мамаїв від часів гайдамаччини і до сучасності (гайдамацькі ватажки, вояки часів УНР та Холодноярської республіки, повстанці УПА, кобзарі-майданівці, учасники війни з Росією).

Якщо для когось Мамай - це лише фольклорний образ, то архівні джерела відкривають нам ряд реальних Мамаїв. Зокрема - це кілька гайдамацьких ватажків 30-50-х років ХУІІІ ст. які мали таке імя. Один із них - Марко Мамай.

У 70-х роках XVIII ст. визвольний рух українців за національну незалежність очолив уславлений ватажок гайдамаків - Максим Залізняк, про якого народ склав думу, яку кобзарі рознесли по всій Україні. А один з рідкісних портретів Залізняка, виконаний невідомим народним художником вже пізніше - 1858 року, представляє його також у класичному образі Мамая (на жаль, цей портрет, як і багато чого іншого, вивезено у Росію (Російський етнографічний музей).

Героїчні традиції козацтва, ожили у буремні роки Української революції, коли молоді київські студенти у 1918 році, стали під Крутами на захист України від московської орди загинули, повторивши подвиг давньогрецьких триста спартанців. Але їх подвиг московсько-комуністична влада не помічала і прагнула витравити із пам'яті народної. Нащадки родини одного із героїв Крут - Володимира Шульгіна (сина міністра УНР), і нині продовжують боротися за незалежність України.        1918-1920-ті роки діяв один з отаманів Холодноярської Республіки Мамай
(справжнє прізвище Яків Щириця), якому встановлено пам'ятний знак у його рідному місті Дніпродзержинську, де нині проводиться Всеукраїнський мистецький фестиваль «Мамай-фест». Після поразки Холодноярської республіки він заховав своє повстанське минуле і працював викладачем історії у Дніпропетровську. Але коли через багато років вирішив провідати свою дружину, то був заарештований органами держбезпеки  та розстріляний у застінках Черкаського ГПУ.

«Мамаїв» серед повстанських ватажків УПА було щонайменше двоє. У1944 р. «Мамаєм» називали командира одного з куренів УПА - «Південь» Івана Сала. А роком пізніше, в 1945-му «ніком» «Мамай» користувався головний командир українських повстанців проти російських окупантів - Роман Шухевич, саме цим псевдо підписані кілька його підпільних листів до товаришів. Природно, що й  у найлютіші вогненні зимові ночі початку 2014 року на Майдані було чути пісні -балади кобзарів, зокрема, Тараса Силенка, про історичні долі та звитяги запорізьких козаків. Ще один, вже сучасний повстанець на ім'я Мамай, з'явився на Євромайдані, а тепер він учасник визвольної війни на Сході України - Олександр Ткачук. Він є автором відомого новітнього проекту «Музика воїнів».

Фрагментом експозиції саме у виставковому залі художнього музею виставки «Земля Мамаїв» є світлини – героїв Кіровоградщини які відали своє життя боронячи незалежність України. на Сході країни: молодшого сержанта Андрія Матвієнка в/ч 9937 Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління який загинув білля прикордонного пункту «Успенка», врятувавши десятки українських вояків, бійця Віктора Голого та заступника командира по роботі з особовим складом майора Володимира Степанка 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ої окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України (42-го батальйону територіальної оборони «Рух опору»), які загинули під час виконання бойового завдання під містом Дебальцеве. Поруч з світлинами експонуються і їх вишиванки.

«Ми із вольних!» так говорить про своє походження воїн - герой боєць добровольчого батальйону «Айдар», голова правозахисного громадського товариства «Базавлуцька Січ» (м. Зеленодольськ Дніпропетровської обл.), організатор дитячого козацького фестивалю «Драна Кохта», організатор акції «Піднімемо дідівські хрести», задля впорядкування старовинного, але занедбаного козацького кладовища ХУІІІ –ХІХ століття, автор пам’ятного знака лікарям на території центрального госпіталю в місті Києві , які рятували майданівців, добровольців АТО та воїнів ЗСУ, організатор дитячих таборів для дітей зі Сході України в Карпатах, організатор гідного поховання героїв учасників АТО у місті Старобільськ невідомих бійців - сучасних Мамаїв Микола Павлюченеко. Саме колекція унікального українського жіночого одягу Луганщини кінця XIX поч. XX ст. яка була придбана у жительки міста Старобільська Єлизавети Главацької та евакуйована бійцем добровольчого батальйону «Айдар» Миколою Павлюченком є складовою виставки «Евакуйована колекція» Вона включає орнаментовані «вирізуванням» та біллю» жіночі сорочки, оздоблені оксамитом кирсетки та юпки, пояси та ін. У цих рукотворних речах гармонійно поєднуються риси Київщини та Полтавщини, які засвідчують спільну українську традицію тому що одяг завжди був і є ідентифікатором етносу. Сьогодні ми усвідомлюємо, що ці рукотворні речі є не тільки нашими оберегами, а й зброєю проти бездуховності. безпам’ятства та агресії.

На виставці також представлені фотознімки зроблені  Миколою Павлюченком в зоні АТО.

Унікальність експозиції також полягає у поєднанні фотовиставки з експонатами з музейної фондової колекції (Слобожанщина). Це створює своєрідний синтез, адже артефакти показують історико-культурну тяглість українства, невмирущість народної традиції Великого Стилю.

Після експонування в Кіровоградському обласному художньому музеї Всеукраїнський  виставковий  подорожуючий проект «Скарби родоводу України» виставка «Земля Мамаїв» помандрує по виставкових залах західної України.

При написанні прес - релізу використовувалися матеріали, надані кандидатом історичних наук, керівником науково –дослідного відділу народного мистецтва та фольклору Національного музею народної архітектури та побуту України Олександром Босим.  

 

Олена Степанок – завідуюча

відділом науково -просвітницької роботи

Кіровоградського обласного художнього музею