Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Експозиція до 90 річчя Василя Завгороднього (1925-2009)

26 жовтня  2015 року  в стінах Кіровоградського обласного художнього музею розгорнуто експозицію творів  «Обдарований талантами» до  90-річчя від дня народження нашого земляка Василя Леонтійовича Завгороднього – співака, поета, прозаїка, художника (1925 – 2009).

Василь Завгородній народився 26 жовтня 1925 року в селі Водяне Компаніївського району  Кіровоградської області у великій селянській родині, походження якої сягає давнього чумацтва та українського козацтва. Хлопчиком малював на вибіленій печі вугликом, його дзвінкий голос звучав на кожному шкільному концерті. У старших класах здобув перемогу на районній мистецькій  олімпіаді, збирався на обласну, але завадила війна. Ще неповнолітнім юнаком просився на фронт, і з першої можливості поповнив лави захисників Вітчизни та  пройшов фронтовими стежками західні райони України, Румунію, Угорщину, Австрію, Чехословаччину. Після війни ще 5 років присвятив військовій  службі.

Після демобілізації, у 1950 році, Василь Леонтійович планував працювати художником у Кіровоградському музично-драматичному театрі. Але почувши його спів, його чарівний баритон,  корифей українського співу Іван Паторжинський рекомендує талановитому юнакові вступати до Київської державної консерваторії з класу вокалу, де й хлопець здобуває вищу освіту. Після закінчення навчання, у 1955 році, йде служити у Оперний столичний театр. Доля кидала митця на різні життєві стежки: чотири роки підіймав цілину, був солістом Житомирської обласної філармонії, солістом всесвітньо відомого Національного академічного хору імені Григорія  Верьовки, працював у Кримській філармонії.    За досягнення у співочому жанрі він отримав звання заслуженого артиста України.

Василь Леонтійович – людина багато обдарована від природи, яка нагородила його талантом не тільки співака, а й поета, прозаїка. Час від часу він звертався до літературної творчості, але до друку твори не давав. За порадою своїх друзів згодився у 2007 році видати вибрані твори в збірці «Мій хутір» - вірші та оповідання, написані у 1960-1990 роках та поему «Сновида» (2004). 

У зрілому віці  яскраво проявився хист художника. Працював у різних жанрах образотворчого мистецтва: займався живописом; різноманітними графічними техніками – акварель, ліногравюра, пастель; різьбленням по дереву – рельєфна та об’ємна скульптура; декоративним розписом. Тематика його творів багатогранна. Це романтичні пейзажі, безліч психологічних та ліричних портретів, образи літературних персонажів, діячів мистецтва, політиків. Однією з основних напрямків  творчості В.Завгороднього була тема козацтва, чумацтва, селянства. Із різних порід дерев майстер створював козаків-запорожців і гетьманів, кобзарів і музик, простих селян та матерів. Він чудово відчував дерево, і вмів використовувати його природні властивості – колір, структуру, пластичні можливості.

Митець був членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреатом премії ім. Катерини Білокур,  його роботи представлені у багатьох музеях України та світу: Музеї українського  народного декоративного мистецтва, Національному музеї Тараса Шевченка, Музеї Лесі Українки у Грузії та інших. Значну частину творів художник передав двом школам на Кіровоградщині, а в 2003 році близько 200 робіт поповнили скарбницю Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», на основі чого був створений «Музей козацької слави у творах В.Завгороднього».

Фонди Кіровоградського обласного художнього музею нараховували близько 50 графічних та живописних творів митця,  а 22 жовтня 2015 року донька художника Олена Василівна передала до музею ще 148 творів свого батька. Близько 100 робіт – це різнопланові чоловічі та жіночі портрети, пейзажі рідної землі. Значну частину колекції складають дерев’яні скульптурні композиції – образи видатних діячів української історії та культури, композиції з козацької тематики,  предмети дизайну.

В експозиції до ювілею Василя Леонтійовича Завгороднього представлений  «Автопортрет» художника, чудові пейзажі  «Полтавщина»,  «Батьківська хата», «Рідне село», жіночі портрети «Ніна» та «Галина». Окремим блоком презентовані різьбленні дерев’яні композиції: «Бесіда», «Хреститель», «Мала Мадонна», «Бандурист», «З котеням» та бюст Т.Г.Шевченка.

Всі роботи майстра поєднали у собі найкращі українські традиції, мистецький хист та талант самородка, який увібрав у себе цілющу силу рідної землі і досвід великого народу.

Зберігач фондів І категорії 

Кіровоградського обласного

художнього музею 

О.В.Шаповал