Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Храпова Т. Д. "Основні принципи створення наукових каталогів"

Храпова Т. Д. -
провідний зберігач фондів
Кіровоградського обласного
художнього музею


Каталогізація фондів - один з видів фондової інформаційної системи. І вона необхідна, щоб музейні фонди були зручними для проведення науково-дослідної, науково-просвітницької та виставкової роботи. Термін "науковий каталог" визначається як "систематичний анотований перелік музейних предметів, які знаходяться у фондах, або в експозиції музею, класифікованих за будь-якими ознаками". До того ж каталоги є одна із форм публікації музейного зібрання.
В практиці музейної роботи створюються каталоги у вигляді окремих видань. Наприклад: каталоги музейних колекцій, каталоги окремих експозицій (виставок), а також робочі каталоги у вигляді науково-довідкових картотек (систематичних, тематичних, предметних, іменних, хронологічних та ін.).
Створення каталогів потребують музеї різного профілю. Принципи створення каталогів і відповідні цим принципам класифікаційні розділи визначає класифікаційна схема, яка повинна бути основою каталогу і розкривати принципи його побудови, відображати склад фондів. Класифікаційна схема може мати вигляд "класифікаційного "дерева".
Для музейного фонду характерний розподіл усіх пам'яток матеріальної та духовної культури на наступні типи за джерелами надходження:
- предметні;
- письмові;
- образотворчі.
Класифікація музейного фонду відображується на класифікаційних схемах наукових каталогів відповідно до трьох розподілів: на предметні, письмові та образотворчі.
Кожний із каталогів створюється за конкретним принципом:
- тематичним
- хронологічним
- предметним
- авторським
- географічним
Тематичний принцип: складання вимагає систематизацію відомостей відповідно до конкретних тем. Цей принцип пов'язаний перш за все із завданнями побудови експозицій.
У хронологічній класифікації матеріали групуються за хронологією.
У предметному каталозі принцип групування відомостей полягає в тому, що вони об'єднуються за функціональним призначенням.
Кожний з каталогів складається відповідно до практичних потреб конкретного музею.
Каталоги визначаються і за своїми функціями:
- облікова
- наукова
- інформаційна
Облікова функція забезпечує типову реєстрацію тотожних пам'ятників, тобто вона виконує функцію державного обліку і забезпечує охорону музейного фонду.
Наукова функція - тобто вона є носієм історичної, політичної, наукової, естетичної або іншої інформації сукупність цих відомостей є важливе джерело для різнобічного вивчення життя суспільства.
Каталог несе інформацію про кожний внесений до нього музейний предмет і про музейний фонд в цілому.
Третя функція - інформаційна, це підсумкова форма вираження музейного фонду.
Її основне завдання це введення в науковий обіг музейний предметів.
Сукупність цих функцій дозволяє одержати цілісну, комплексну інформацію про кожний занесений до каталогу предмет.
Каталогізація образотворчих музейних предметів
"Образотворчі музейні предмети (джерела) - це предмети, які вміщують інформацію, зафіксовану засобами пластичного мистецтва за допомогою зримих образів".
Побудова каталогу (його основна схема) образотворчих музейних предметів може бути різною:
Каталог може бути:
- загальним на всі види образотворчого мистецтва, це так званий суперкаталог музею, в якому каталогізовані твори живопису, графіки, культури.
Наприклад:
- живопис Федоров Володимир Олександрович (1920 - 1986), живописець, член Національної спілки художників України. Народився в м. Кіровограді. Закінчив Одеське художнє училище ім. М.Грекова. Учасник міжнародних всесоюзних та республіканських виставок з 1954 - 1986 рр. Етюд "Над Інгулом", к.о., 30 х 42 см, Ж - 866, час виконання - 1972р., (опис картини), придбаний вдовою художника - Н.Г.Федорова.
- графіка Смичек Ігор Володимирович (1953 р.н.), графік, член Національної спілки художників України. Народився в м. Кіровограді. Закінчив Одеське художнє училище ім. М.Грекова, Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова. Працює в галузі книжкової графіки та станкового малярства. Учасник міжнародних, всесоюзних та республіканських художніх виставок з 1987р. "Розмова у кав'ярні", п.оф., 20 х 24,3. Рік виконання 1990р., ГР - 718 . Передана автором.
На кожний музейний предмет складається інвентарна картка (уніфікований паспорт), яка індексується. (додаток № 1,2 інвентарна картка, уніфікований паспорт (зразок написання) живопис, графіка, скульптура).
Каталоги можуть бути складені на один вид мистецтва окремо:
живопис,
графіка,
скульптура,
театрально-декоративний,
декоративно-прикладний.
Наприклад: Може бути каталог на графічні роботи:
"Малюнок і акварель"
"Гравюра" - на види гравюри: ксилографія, літографія, естамп і т.д.
Може бути каталог на живопис:
"Портрет", "Пейзаж і натюрморт", "Ікони".
Складаються каталоги і окремих виставок. Наприклад: каталог виставки "До річниці Незалежності України", "До дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні" і т. ін.
За предметно-хронологічним принципом може бути складений каталог "Програми і Афіші музично-драматичного театру ім. М.Л.Кропивницького в фондах музею (1950-2000рр.)".
Каталоги складаються по школах, течіях мистецтва:
1. Мистецтво імпресіонізму.
2. Авангард.
3. Реалістичне мистецтво, та ін.
Школах:
1. Московська школа.
2. Одеська школа та ін.
Каталогізація предметних джерел - музейних предметів, виготовлених людиною.
Предметні джерела створюють один із основних типів музейних предметів, який поділяють на такі види: дерево, кераміка, скло, тканина, метал, пластмаса, шкіра, камінь.
Увесь цей фонд може бути розділений на види, різновиди, групи, підгрупи і т. ін. для побудови розгорнутої класифікаційної схеми наукового каталогу предметних джерел використовуються дві класифікаційні ознаки: матеріал (з якого предмет виготовлений) та функціональне призначення.
Наприклад - вид - "дерево", різновид - "меблі", група - "меблі для сидіння", підгрупа - "крісла".
Таким чином, розгорнута класифікаційна схема предметних джерел буде мати такий вигляд:
Матеріал: дерево, скло, кераміка, тканина, метал, камінь та ін.
Різновид - група - підгрупа - предмет.
Таким чином, основними принципами створення наукового каталогу на образотворчі музейні предмети є наступні: класифікація за трьома видами мистецтва: живопис, графіка, скульптура. Кожний вид систематизується за територіальним принципом, потім хронологічним (епоха століття), школа і починаючи з ХУІІІ ст. - авторством. Твори одного автора подаються в послідовності по роках створення, або за назвами робіт в алфавітному порядку.
Заключна частина будь-якого каталогу - це список скорочень, які є в каталозі, та іменний.

Використана література:

1. Каталог живопису. Випуск 1. Російський живопис ХУІІІ - І пол. ХІХ ст.- К., 1992.
2. Музеєзнавство. - Москва., 1988.
3. Короткий словник музейних термінів. - Кіровоград, 2001.
4. Музей 6. Художественные собрания СССР. - Москва., 1986.