Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Ткаченко Т. О. "Функціонування музеїв мистецького профілю: проблеми та перспективи. Використання в роботі досвіду провідних музеїв України та світу"

Ткаченко Т. О. -
директор Кіровоградського обласного
художнього музею


Ми звикли художній музей називати - храмом мистецтв, оазисом мистецтва, осередком краси, і це невипадково. Музей - з латинської museum, з грецької museion, - храм муз.
Музей є науково-дослідним та науково-просвітницьким закладом, який комплектує, вивчає, зберігає і, звичайно, демонструє твори мистецтва, предмети історії та культури, побуту та ін.
Відповідно до класифікатора для визначення профілю музею (додаток № 1 до наказу Міністерства культури та мистецтв України № 144 від 31.03.1997р.) музейза тематикою колекцій і експозицій поділяється на такі категорії: 1 - історичні, 2 - археологічні, 3 - краєзнавчі, 4 - природничі, 5 - літературні, 6 - мистецькі, 7 - етнографічні, 8 - технічні, 9 - галузеві, 10 - інші (які не включені в будь-яку з вищезгаданих категорій).
В класифікаторі зазначено, що "мистецькі музеї призначені для зібрання та показу творів образотворчого та прикладного мистецтва. До цієї групи відносяться музеї скульптури, живопису, фотографії, кіно, архітектури тощо, а також меморіальні музеї, присвячені життю та діяльності діячів мистецтва".
Центральним органом державного керування музеями є Міністерство культури і мистецтв України (буде - Міністерство культури і туризму України) та відповідні структурні підрозділи на місцях. В Міністерстві культури безпосередньо музеями опікується відділ аналізу та координації музейної справи.
Для обласних художніх музеїв головним методичним центром виступає Національний художній музей України (обласні художні музеї є методичними центрами для районних музеїв).

Цікавим є досвід провідних художніх музеїв України в налагодженні міжнародних зв'язків. Найбільш активну міжнародну діяльність ведуть Національний художній музей України, Вінницький обласний художній музей - здійснюють пересувні виставки за межі України та приймають в стінах музеїв виставки з-за кордону.
З січня 2004р. Кіровоградський обласний художній музей приймає участь в роботі міжнародного проекту CALIMERA, що займається вивченням нових інноваційних форм роботи закладів культури. Проект направлений на співпрацю архівів, бібліотек і музеїв. Участь в проекті здійснюється завдяки дозволу дирекцій обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського на роботу в Інтернет класі, що уповільнює можливості активної співпраці з міжнародними організаціями та закладами культури.
Проблемою для багатьох музеїв залишається незабезпечення необхідною матеріально-технічною базою, особливо забезпечення комп'ютерною технікою та можливістю роботи в Інтернеті. Не зважаючи на існуючі проблеми Кіровоградський обласний художній музей має Веб - сторінку, що розкриває виставкову діяльність закладу. Веб - сторінка закладу поповнюється декілька разів на місяць.

Стосовно досвіду роботи відомих музеїв світу треба зазначити, що останнім часом забезпечення збереження культурної спадщини є одним із найпріорітетнішим напрямом державної політики.
Більшість музеїв Лондону, зокрема державних, працюють безкоштовно. В деяких (наприклад музеї Вікторії та Альберта) плата за відвідування умовна. На касі розміщені таблички, в яких зазначається, що треба заплатити стільки скільки відвідувач вважає за потрібне.
Британська Національна галерея значно менша Паризького Лувру та Санкт-Петербурзького Ермітажу і представлені в ній картини так званої західної-європейської школи. Серед них найвідоміші: "Венера і Марс" Боттичеллі, "Автопортрет" Рембрандта, "Соняшники" Ван Гога. Відомий "Портрет старого" Рєпіна знаходиться в Британській національній галереї.
Поряд з Британською Національною галереєю знаходиться Національна портретна галерея, в якій представлена колекція портретів британської знаті та королів (від королеви Єлизавети до принців Вільяма і Генрі - дітей Чарльза та Діани).

Цікава практика діє останні роки в Парижі, діє музейна картка. Ця картка діє 1, 3 або 5 днів (в залежності від суми) і дає можливість без черги відвідати 70 музеїв і історичних пам'яток Парижу. Витрати на картку швидко окупляться, бо вхідні білети дуже дорогі. У вихідні дні вхід в деякі музеї безкоштовний, але у зв'язку з великими чергами важко потрапити до музею.
Найвідоміший музей Франції, знаходиться в Парижі, звичайно, це Лувр. Лувр, як музей, почав своє існування в однойменному палаці дякуючи наказу революційного Конвенту і з того часу (1791 р.) постійно розширює свої площі. 26 вересня 1981р. президент Міттеран оголосив на спеціальній прес-конференції про рішення передати музею всі площі палацу. В листопаді 1983 року було створено Державне підприємство "Великий Лувр" і розроблена масштабна програма дій, розрахована на п'ятнадцять років напруженої роботи і витрат в сумі семи мільярдів франків.
Враховуючи всі зміни, музей - Лувр, який займав 57200 кв. м площі, став займати 161000 кв. м, виставкові площі зросли до 61300 кв. м, а раніше займали 31200 кв. м (збільшилися майже вдвічі). Всі допоміжні музейні служби, від запасників та майстерень, магазинів, офісів і технічних площ також зросли до 77000 кв. м (замість 24000 кв. м). Після реставрації колекцій представлені виключно в залах палацу, тоді як допоміжні служби розміщені в підвальних приміщеннях під внутрішніми дворами і садами. З середини 1997 року до кінця 1999 року поетапно відкривались виставкові площі із змінами постійних експозицій.
В поняття Великого Лувра входять також інші установи культурного напряму: нова Наукова лабораторія музеїв Франції, реставраційні майстерні, Школа Лувра, Музей декоративних мистецтв, Музей моди і текстильної промисловості, Музей реклами та ін.
П'єр Розенберг, член Французької академії, президент - генеральний директор музею Лувра відмічає, що "Лувр - живий музей, і його реорганізація не закінчиться ніколи. В Луврі завжди буде змінюватись експозиція, буде здійснюватись реставрація залів, будуть реорганізовуватись виставкові площі".
Білети в Лувр до 15 год. дорожче вдвічі, ніж після 15.00 та у неділю. Перша неділя кожного місяця - безкоштовно. Діти до 18-ти років, безробітні і вчителі відвідують музей безкоштовно. Придбавши білети передчасно відвідувачі можуть проходити в музей без черги.
При Луврі діють гуртки й майстерні як для дітей з 4 років, так і для дорослих. Заняття проводять спеціалісти з історії мистецтв і художники.
Діє кінозал в якому можливо переглядати фільми по мистецтву. Вхід безкоштовний.
"Товариство друзів Лувра" - було створено в 1897 р., в час коли державні кошти, які виділялися на поповнення колекцій музею, були досить незначними. Вже більше 100 років діє ця Асоціація, яка нараховує біля 60 тис. членів і підтримує Лувр в колекціонерській діяльності.

Найбільше зосереджено музеїв на території Західної Європи в Італії. Політика держави направлена на збереження, примноження та популяризацію культурного надбання. Держава інвестує кошти, які примножуються дякуючи активній туристичній політиці країни, і знову ж вкладаються на розвиток галузі культури, яка є пріоритетною.

Дуже важливою для кожного музею, зокрема в Україні, є проблема фінансування. Бюджетні кошти передбачають видатки на оплату праці музейних працівників, часткове забезпечення охорони та протипожежних заходів і оплату енергоносіїв. Залишаються не вирішеними проблеми обстеження фондового зібрання, проведення якісних науково-дослідних робіт, створення наукових каталогів, комп'ютерну обробку фондів, вчасне проведення реставраційних робіт. На сьогоднішній момент не витримується температурно-вологісний режим збереження експонатів та забезпечення гідних умов праці музейних співробітників. Ця проблема стосується багатьох музеїв України.
Великою проблемою для Кіровоградського обласного художнього музею, який знаходиться в будівлі, що є пам'яткою архітектури - є руйнація самого будинку, розповсюджується грибок, що може призвести до втрати будівлі.
Збереження національного культурного надбання повинно бути найважливішим державним пріоритетом, бо це саме те, що збиралось тисячоліттями, віками, роками, це те, що поновити після втрати вже буде неможливо. Останнім часом з'явилась тенденція до можливих умов покращення ситуації навколо музеїв України. Будемо мати надію, що перетворення в державі призведуть до стабільного функціонування музеїв та будуть враховані пропозиції, які можуть покращити можливості збереження, експонування музейних експонатів, проведення науково-дослідних, реставраційних робіт.