Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Кімнатний А.Д. Аналіз цільової групи. Стилі навчання. Написання текстів для музеїв. Вивчення споживача. Інтерактивні програми на прикладі роботи картинної галереї Петра Оссовського "Світ і Вітчизна"

Аналіз цільової групи

Важливо бути музеєм для кожного. В сучасних музеях часто можна побачити експозиції, створені для колег, музейщики намагаються розповісти все про свою колекцію в музейних текстах та екскурсіях. Тому важливо дізнатись, чого хочуть відвідувачі. Вони можуть бути дуже різними.

Індивідуальні відвідувачі (місцеві)

Приходять декілька разів на рік, зазвичай, на тимчасові виставки, цікавляться змінами в стаціонарній експозиції. Часто приводять родини або гостей. Їх цікавить конкретна тема чи предмет.

Індивідуальні туристи з нашої країни

Хочуть побачити більше ніж один музей, їх цікавлять визначні об'єкти, спеціальна екскурсія з визначними місцями. Таким відвідувачам можна запропонувати буклет з 24 експонатами або аудіоекскурсію.

Іноземні туристи

Схожі з попередньою групою. Їм хочеться побачити багато, цікавлять найвизначніші експонати. Для них важливими будуть брошури чи аудіоекскурсія різними мовами. (буклет з визначними експонатами 4 мовами). Ці відвідувачі зазвичай втомлені, для них важлива наявність місць, де можна сісти.

Індивідуальні відвідувачі - професіонали

Хочуть знати все про окремі об'єкти. Їм можна запропонувати показ відеофільмів про окремі експонати, семінари з окремих предметів, відкриті фонди.

Індивідуальні відвідувачі з вадами фізичного чи розумового розвитку

В Голландії останнім часом обладнують туалети для інвалідів, ліфти, розробляють спеціальні маршрути для людей на візках. Організовують спеціальні семінари для людей з вадами зору (можуть потримати об'єкти).

Родини

До складу групи входять від 2 до 6 людей різного віку. Візит родини носить соціальний характер. Це візит відпочинку. Вони хочуть поговорити один з одним.
Для родини можна запропонувати інтерактивні програми, які провокують дискусії між дітьми і батьками, звукові ефекти в експозиції. Важливі моменти для цієї групи: парковка, туалет, кафе, сувенірна крамничка. Необхідно давати певні уявлення про маршрут відвідування. Запровадити інформацію для дорослих і додати анекдоти, цікаві історії.

Школярі молодшого та середнього шкільного віку

Приходять групами по 30 і більше осіб. Для них важливим є наявність гардеробу біля входу, спеціальної кімнати для вступного слова чи уроків. Важливо знати, в якому віці що діти вивчають. Важливо надавати послуги всім віковим категоріям. З 13 років дітям не так цікаво ходити по музеях (для таких дітей зазвичай вчитель вирішує прийти в музей, а не діти). Тому важливо знати, чого хочуть вчителі.

Студенти спеціалізованих закладів

Приходять групами, мають спеціальні завдання, дослідження. Їх викладачі знають про музей більше ніж вчителі.
Важливо мати різні рівні екскурсій (для студентів ВУЗів та ПТУ).

Представники меншин

Зазвичай не дуже володіють мовою. Екскурсія проводиться з перекладачем. Для таких відвідувачів важливо показувати історію з різних точок зору, дати деталізовану інформацію про культуру країни і про музей.

Стилі навчання

Існують різні теорії сприйняття знання:
- в процесі діяльності;
- спочатку отримання знання, потім застосування;
- в процесі демонстрації.

Увага глядача в музеї швидко розсіюється. Тому не потрібно виставляти важливе наприкінці огляду. Для привернення уваги наприкінці огляду використовуються різні способи. В кожному залі необхідно виділяти найвизначніші предмети. Інтерактивні засоби допомагають зробити музей цікавішим, задіюють всі органи відчуття (зір, слух, запах).

Теорії навчання, що використовують в музеї

HEIN - конструктивістське навчання
KOLB - вивчення переваг
GARDNER - множинні інтелекти
MASLOV - ієрархія потреб

Навіщо потрібні знання про теорії навчання?
1. Краще зрозуміти навчання групи.
2. Мотив для підвищення рівня знань.
3. Використання різних точок зору при формуванні виставок та освітніх програм.
4. Допомагає оцінити працівникам музею проведену роботу.

HEIN - конструктивістське навчання

Ви можете вивчити більше, якщо ви щось вже знаєте про предмет. Будь-яка виставка чи програма може мати декілька точок.
Невизначений маршрут (людям подобається визначити маршрут самим, коли немає початку і немає кінця).
Для отримання успішних знань треба здивуватися, відкрити щось незвичайне. Можливість скласти власну думку. Ввести в екскурсію діалог, обговорення.

Вправа: намалювати по пам'яті предмет, який бачили вперше в житті і не більше 30 секунд. Гарна нагода обговорити з відвідувачем мистецтво бачення.

KOLB - вивчення переваг

"Скажіть мені, і я забуду. Покажіть, і я, можливо, запам'ятаю. Залучіть мене, і я зрозумію".
Конфуцій

Застосування теорії на прикладах галерей Британії.
Якщо ви хочете побудувати експозицію за хронологічним принципом, можна застосувати хронологічну таблицю. В експозиції можна розмістити книгу з інформацією про експозицію, прилад для демонстрування стереофотографій. Ящики з ляльками, з якими можна розіграти історію, що зображено на картині (для дітей).
Завдання: розробити презентацію звичайного стільця відповідно до окремого типу сприйняття знань (для мрійників).

Приклади інтерактивних виставок
для людей різних типів сприйняття

Амстердамський історичний музей проводить багато інтерактивних презентацій. Вони можуть бути дуже дешевими і дуже дорогими. Пони розраховані на відвідувачів з різними типами сприйняття інформації: розмірковувачі, конструктивісти, мрійники.
Розмірковувачі
Виставка, присвячена пісням. Імітація кімнати в старому Амстердамі, де можна подивитися телевізор. Особливий дизайн, використання збільшених фото. Прилад для стереофотографій.
Книга з додатковою інформацією про музей (виставка, присвячена Св. Миколаю - використана книга для дітей з історіями).
Використання малюнків у поєднанні з текстом.
Дошка з запитанням. Її треба підняти - на малюнку зображено відповідь.
Ящик з ламінованими листами з інформацією, яку відвідувач може прочитати.
Дошка для спілкування з відвідувачами (картки на прищепках: відвідувачі можуть задати питання, проаналізувати виставку).
Конструктивісти
Вивчення стільців шляхом складання.
Спеціальна кімната, де зберігаються об'єкти з розкопок, які можна вивчати.
Модель, на якій показано, як плетуться килими.
Стіл з предметами, до яких можна доторкнутися та прочитати інформацію про них.
Вітрина з брусками різних пород дерева, які можна потримати.
Мрійники
Використання відеофільмів, аудіо історій, загадкових експонатів. Використовувати об'єкти, до яких можна доторкнутися.
В експозиції - монітор на фоні декорацій. Можна використовувати навушники.
Спеціальна вітрина, на якій намальовані тарілки зі стравами, піднявши які можна побачити відеофільм (як готують страву).
Вітрина з об'єктами без жодної інформації. На ній напис: "Що це?" Зліва і справа - двері, які можна відкрити і прочитати інформацію про об'єкти. Існує багато варіацій подібних форм роботи, які мають назву "стіна відкриттів", "дослідницькі коробки".
В експозиції - портрет з зображенням чоловіка в обладунку. Поруч навушники, в яких звучить цікава історія про лицарів, розташовані предмети обладунку, які можна приміряти.
Дослідження тканини за допомогою збільшувального скла.

Навчання за допомогою гри
Малювання, дизайнерські рішення, перевдягання, пазли, знаходження відмінностей.
Велосипед: коли діти крутять педалі, йде відеофільм, що зображує пересування по місту.
Тривимірний пазл з видом міста.
Асоціативна гра: до відповідної тварини знайти річ.
Перевдягання у предмети одягу XIX - початку XX століття.
Машина, з кабіни якої можна побачити відеофільм.
Вітрина, за допомогою якої на спеціальному станку можна зробити монету і забрати на пам'ять.
Спеціальні столи для розмальовок.
В музеї історії костюму в Мадриді є спеціальна кімната з муляжами, що відповідають окремій частині вбрання, які можна приміряти.

Написання текстів для музеїв

В музеях Голландії тексти для музеїв зазвичай пишуть куратори, які знають все про їх частину колекції і хочуть поділитися всім. Куратори - випускники університетів і пишуть мовою, що не зрозуміла більшості відвідувачів. Тому важливо знати, чого хочуть відвідувачі. Просвітникам варто долучатися до текстів, які пишуть куратори.
Зміст
Стосовно змісту відвідувачі хочуть знати іконографічну інформацію:
- Що я бачу?
- Що це?
- Чому я можу побачити цей експонат в цьому музеї?
- Який сюжет зображено?
- Хто автор?
- Що автор хотів цим сказати (стосовно сучасного мистецтва)?
Структура
Музеї Голландії мають однакову структуру етикеток, яка поділяється на рівні a, b, c:
а) назва виставки, вступ до виставки, вступ до спеціальної галереї;
b) текст, пов'язаний з темою;
c) етикетки;
c+) додаткові відомості (наприклад, біографічні, і т. ін.).

Вимоги
Людям не подобаються тексти, в яких немає рамочок. Великий текст варто поділити на частини, розділені простором (до кожної частини можна додати символ або малюнок).
Весь текст люди не читають. Текс обсягом 150-200 слів, ймовірно, буде прочитаний. 2/3 часу в музеї людина дивиться, 1/3 - читає.
Більше інформації відвідувач зможе отримати в інформаційних куточках або з аудіоекскурсії.

Розташування на папері
Літери мають бути гідного розміру. Можна використовувати різні кольори (найзручніше читати чорне на білому, найгірше - зелене на червоному). Важко читати світлі літери на темному фоні. В рядку має міститися не більше 45 літер. Текст, вирівняний по одному полю, сприймається легше, ніж вирівняний по обом полям. Також легше читається виділений текст. Мінімальний розмір друкованих літер, які можна використовувати -12, оптимальний - 14.
Можна писати об'єктивний, суб'єктивний текст, також текст може бути дуже особистим. Якщо текст про видатну людину, можна вставити цитату, додати трохи гумору, спровокувати якусь дискусію. Якщо всі етикетки будуть з гумором, буде нецікаво. Потрібно змінювати стиль. Можна написати: ми нічого не знаємо про цей експонат; можливо, ви нам допоможете.
Не потрібно використовувати довгих речень. Людям потрібна конкретна інформація, а не абстрактна. Якщо є терміни, треба пояснити, що вони означають. Важливо розпочати з самої суті повідомлення.
Існує така практика, коли одна людина в групі читає, а інші слухають (переважно, родини).
Gardner
Теорія про те, що існує 8 інтелектуальних сфер. Непогано направити всі 8 на пізнання.
Способи пізнання (переважно використовуються в музеях та школах):
- вербальний/лінгвістичний;
- логічний/математичний;
- візуальний/просторовий;
- тілесний/кінетичний;
- музичний/ритмічний;
- натуралістичний;
- інтерперсональний (міжособовий);
- інтраперсональний (внутрішньоособистий).
Під час лекції можна попросити дітей пограти, зобразити ситуацію, стати в пози персонажів картини. Також можна використати музику. В Історичному музеї Гааги використовують дзвіночки, ритмічні інструменти під час занять. Важливо працювати в групі, що сприяє розвитку міжособистісного інтелекту. Наприкінці уроку важливо зробити висновок для внутрішньоособистісного інтелекту.

Вивчення споживача

В Голландії здійснюється перехід від спрямованості на музей до спрямованості на відвідувача. Важливо знати, чи подобається відвідувачам музей.
В музеї історії Амстердаму люди, що працюють на передньому плані - освітники. Цим людям відвідувачі ставлять запитання, коли приходять в музей. Просвітники активні щодо відвідувача. Люди, які знаходяться при вході в музей, дуже важливі. В Українських музеях люди, які знаходяться на вході, не дуже спрямовані на відвідувача. Для таких людей, можливо, варто провести навчання, як поводитись з відвідувачами.
Важливо, щоб на вході була "гостьова книга".
Якщо відвідувачі хочуть отримати інформацію про заходи, вони можуть залишити свій e-mail. Таким чином буде створюватись клуб друзів музею.
В музею Амстердаму один з працівників працює як таємний відвідувач. Він ходить за одним з відвідувачів з папірцем та ручкою, записує, як поводиться відвідувач: скільки часу витрачає на огляд; в якому напрямку йде; чи читає етикетки; які об'єкти привертають найбільше уваги; якщо це 2-3 особи, що вони обговорюють.
Наприкінці огляду у відвідувача можна запитати, чи сподобався музей.
Ще один метод - анкета з запитаннями (для простоти підрахунку можна надати варіанти відповідей). Анкета надається при вході в музей. Також її можна вислати по електронній пошті.
В Історичному музеї Гааги анкети використовують для роботи з шкільними групами. Важливою є допомога вчителів а також поєднання своїх цілей з цілями вчителя. В Гаазі з вчителями працюють декілька разів на рік.
Вчителі хочуть знати свою роль в музеї, скільки часу треба витратити на підготовку до музею, чи співпадатиме те, що діти почують, з програмою. Для вчителів поштою розсилаються брошури (в Гаазі 250 шкіл). Брошуру потрібно відправити людині, яка буде працювати за програмою музею. На початку навчального року їх ніколи не розсилають.
В Гаазі виділяється один день на рік, коли в музей запрошуються вчителі всіх шкіл. Їм презентуються існуючі програми. Вчителів початкової середньої школи приймають окремо (наприклад, до і після обіду). Вчителям приділяється велика увага.