Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Лутай О.О. "Історичні традиції та сучасний стан розвитку мистецтва на Знам'янщині"

Лутай О.О. -
директор Знам'янського районного
краєзнавчого музею


Знам'янський район Кіровоградської області розташований у південній частині Придніпровської височини, на межі лісостепової та степової зон. На півночі межує з Чигиринським районом Черкаської області, на південному сході - зі Світловодським, на сході і південному сході - з Олександрійським, на південному заході і заході - з Кіровоградським, на заході і північному заході - з Олександрівським районами Кіровоградської області.
Через усю північну половину території району, з заходу на схід тече права притока р. Дніпра, р. Інгулець, витоки якої знаходяться біля с. Топило Трепівської сільської ради.
Площа території району - 133,4 тис. га. В районі 49 населених пунктів, які підпорядковані одній міській та 13 сільським радам. Його територія здавна є перехрестям людських потоків, а нині - зручних транспортних магістралей. Помірно теплий клімат, наявність родовищ корисних копалин ( пісок, глина, граніт ) і радонових вод, неповторних природних і рукотворних пам'яток створюють сприятливі умови для відпочинку, лікування, ознайомлення з щедрою на історичні події Знам'янщиною.
Заселення району почалося ще за доби палеоліту. З того часу кожна з епох представлена на теренах краю. Біля с. Заломи Іванковецької сільської ради знайдено сліди білогрудівської, чорноліської, черняхівської культур. У 1949р. в Чорному лісі біля с. Богданівки було виявлене городище, розкопки якого проводив професор О.І. Тереножкін. Від місцини розташування він назвав його Чорноліським. Одним із городищ цієї групи є городище на правому березі річки Черноліски в Чорному лісі, за 3 км від станції Хирівка. Це городище оточене трьома паралельними рядами ровів і валів. Безпосередньо до городища примикає великий курганний могильник скіфського часу.
Чорноліська культура представляє собою перехідний період від бронзового до залізного віку, охоплює значний період історії нашого краю. Біля 7 ст. до н.е. чорноліські племена опинились під сильним впливом скіфської степової культури і стали основою землеробського населення Середнього Подніпров'я. Геродот вважав, що саме на території нашого краю знаходиться легендарний Ексампей - священні шляхи Скіфії. Знам'янський район багатий на скіфські кургани. Найвідоміший з них - Лита могила. Курган, розкопаний у 1763 році О.П. Мельгуновим, знаходиться в урочищі Кучерові Байраки. Скіфський царський курган, багатий на золоті і срібні речі, був розкопаний вдруге в 1892 році археологом В. Ястребовим. При цьому було виявлено безліч шлаків і помічалась зола, а пізніше знайдено отвір в катакомби, де проводилися ливарні роботи. Обидві катакомби виявились абсолютно порожніми і пограбованими. Тепер Мельгуновський курган має вид кільцеобразного валу з трьома вузькими перервами. Діаметр - 60 м, товщина біля основи 9-10 м, висота - 1,5 метри.
З давніх часів гущавини Чорного лісу були відомі як місце, де знаходили собі притулок запорізькі козаки, повсталі гайдамаки, православні ченці. Гайдамаки особливо полюбляли ліси Чорний і Чуту. У козаків ХУІІІ ст. склався навіть особливий термін: "Утік до Чорного лісу", що означало - став гайдамакою. Козаками Миргородського полку були засновані або відновлені села Цибулів (1741), Дмитрівка (1747), Диківка (1741). В 1748р. у зв'язку із значним зростанням населення було створено Цибулівську сотню Миргородського полку - одну із найбільших на Україні. Її землі починались на сході біля сіл Дмитрівки і Суботців, а на заході доходили до м. Архангельська на річці Синюсі. З історією села пов'язане ім'я відомого ватажка народних месників періоду гайдамацького руху - козака Мамая. Жителі села свято бережуть пам'ять про своє героїчне козацьке минуле. В 2005 році козаками Чорноліської козачої сотні було урочисто відкрито пам'ятний знак та хрест козаку Мамаю.
До унікальних природних утворень масиву відноситься й найпівденніше на Україні сфагнове болото, розташоване в балці Чорнолісці біля озера Берестуватого. Утворення озера пов'язане з Дніпропетровським зледенінням, південна межа якого пролягла у північно-східній частині території області.
Поверхня болота вкрита килимом сфагнових мохів. Навколо болота зустрічаються північні, поліські види рослин, що є винятком для флори навколишньої території: пухівка, грушанка, круглолиста, папороть та деякі орхідеї. Сфагнове болото класифіковано як заказник республіканського значення.
Знам'янщина щедра не лише своїми природними ресурсами. На території району в різні часи жили і працювали: Семен Климовський, Микола Лисенко, Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький, Марфа Бондаренко, Зінаїда Тулуб, Володимир Винниченко. Тут пройшли дитячі роки польського композитора Кароля Шимановського. Жителі району пишаються своїми земляками Героями Радянського Союзу: Губенко К.Й., Євпловим І.Г., Кивою О.М., Кобцем Ф.С., Крючечком В.П., Лінником П.Д., Маляренком М.С., Осадчим О.П., Лінником М.Н., Погрібним А.І., Чернишовою М.Ф.
В роки Великої Вітчизняної війни Знам'янщина стала центром партизанської боротьби на Кіровоградщині. У лісах нашого краю діяли партизанські загони ім. Щорса (командир І.І. Непаєв), ім. Дзержинського (командир Є.І. Петров), "За Батьківщину" (командир М.П. Кришталь), загін під командуванням І.Ф. Присяжнюка, підпільно-диверсійні групи Александрова, Яроша, Рожка, комсомольсько-молодіжна група ім. Б. Хмельницького під керівництвом В.А. Руденка. З 1943 року в Чорному лісі розгорнув свою роботу підпільний обком партії на чолі з М.М. Скирдою та партизанське з'єднання під командуванням І.Д. Діброви.
В музеї історії партизанського руху на Знам'янщині, музеї історії села Мошорине та районному краєзнавчому музеї зібрані цікаві історичні матеріали, присвячені подіям Великої Вітчизняної війни на території району. В Чорному лісі, на території Дмитрівського лісництва відкрито пам'ятні знаки на місці партизанських стоянок.
Після війни нову сторінку в історії нашого краю своєю самовідданою і наполегливою працею вписали Герої Соціалістичної Праці: кавалер багатьох орденів і медалей, кандидат педагогічних наук І.Г. Ткаченко, В.Ф. Назаренко, Ф.Я. Косянчук, О.Д. Кудряш, В.М. Гуртовий, В.Г. Аленьков, С.К. Онуфрієв. В музеї історії с. Богданівки створено експозиції присвячені життю і творчій діяльності видатного педагога Івана Гуревича Ткаченка.
Гідною зміною відомим землякам стали наші сучасники - творці-аматори з різних куточків нашого району. Їх творчість стала чудовим віддзеркаленням історичного минулого та неповторності природного ландшафту.
Роботи Явтушенко Миколи Федоровича приймали участь на виставках "Легенди скіфських степів" та на виставці до Дня Незалежності України у м. Києві у 2001 році. В цьому ж році в обласному краєзнавчому музеї було організовано персональну виставку самодіяльного митця, в квітні 2002 року його керамічні роботи були представлені в обласному художньому музеї на виставці до дня гумору. Протягом 2003-2005 років виставки робіт Миколи Федоровича були організовані в обласному інституті післядипломної підготовки, в обласному краєзнавчому музеї, в Світловодському краєзнавчому музеї, в музеї історії с. Захарівки Світловодського району, в Знамянському районному краєзнавчому музеї, на відкритті пам'ятного знаку козаку Мамаю в с. Цибулеве.
В с. Трепівці живе чудова людина, справжній митець своєї справи - керівник фотогуртка "Пошук" Білоус Іван Гнатович. Його вихованці неодноразово приймали участь у Всеукраїнському фестивалі юнацького відеофільму в місті Києві. А 2003 рік був для них дуже "урожайним" - отримали дванадцять дипломів, узявши участь у Всеукраїнському фестивалі дитячого кіно і телебачення "Веселка" та фотоконкурсі "Ми - діти України", який проходив у Кременчуці.
Їхні роботи були представлені в Кіровоградському міському художньо-меморіальному музеї О.О. Осмьоркіна на виставці "Казковий світ мого дитинства". Вони стали дипломантами обласних фотовиставок "Погляд" та "Ми - з України", зайняли друге місце у виставці "Молоде обличчя України", учасники обласних Тижнів творчих досягнень учнівської молоді, заочного фотоконкурсу "Моя Україна", переможці конкурсу "Легенди і перекази рідного краю".
Справжньою сенсацією стала перемога О. Діян з роботою "Погляд через вікно" на ХІV Українському відкритому фестивалі дитячого, молодіжного кіно та телебачення "Кришталеві джерела" в серпні 2005 року. Дипломантом фестивалю став Д. Татарченко з роботою "Хлопці з нашого подвір'я". О. Діян зняв відеофільм "Подорож до озера Легенди". Його робота відзначена грамотою за творчий підхід і майстерність, виявлені під час створення фільму. Відеофільм І.Феденка "Природа і людина" визнаний найкращим у номінації "Симпатія глядача". Грамотою Міністерства освіти і науки України за участь у фестивалі нагороджено А. Квашу за відеофільм "До чистих джерел". Нагороджено і керівника фотогуртка І.Г. Бєлоуса, за плідну працю на рівні екологічної освіти і виховання підростаючого покоління.
З 2000 року гуртківці приймають участь у Всеукраїнському фестивалі дитячого кіно та телебачення "Кришталеві джерела". Кожного року повертаються з дипломами та почесними грамотами. 2001 рік приніс перемогу на Всеукраїнському фестивалі юнацького відеофільму "В об'єктиві юного натураліста".
В серпні цього ж року перемога на ІV Всеукраїнському фестивалі дитячого кіно та телебачення "Веселка" та Всеукраїнському конкурсі юних фотоаматорів "Ми - діти України" І. Феденко зайняв перше місце.
Члени гуртка у жовтні 2005 року приймали участь у Відкритому обласному фотовіеофестивалі "Осінні барви Буковини" в м. Чернівці. За підсумками проведення фестивалю Дипломом І ступеня були нагороджені О. Савронь та І. Феденко.
За участь у обласному конкурсі робіт юних відео аматорів, присвяченого 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні Кіровоградський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді нагородив гуртківців їх керівника дипломами та почесними грамотами.
Роботи Шубадьорова Володимира Олександровича та Семеніченко Володимира Михайловича приймали участь у виставці до 14-ої річниці Незалежності України, що проходила в Обласному художньому музеї. Виставки їх робіт були організовані в 2005 році в Знам'янському районному краєзнавчому музеї.
Вишиті рушники та ікони директора Мошоринської ЗОШ Токара Сергія Павловича відомі навіть в Києві. Дипломи і численні подяки від Обласної державної адміністрації та районної державної адміністрації прикрашають його кабінет.
Вишиті сорочки, рушники, серветки це все робота вмілих майстринь Коваленко Марії Іванівни, Панкратьєвої Марії, Назаренко Софії Павлівни, Олійник Галини Іванівни, Матяш Валентини Петрівни, Руденко Олександри Леонтіївни та багатьох інших. Вони стали справжньою окрасою районного краєзнавчого музею, місцевих громадських музеїв, шкільних кімнат народознавства.
Чудові килими вибивають у с. Іванківці Шимон Марія Миколаївна, Дяденко Діна Сергіївна, Бабенко Надія Іванівна, Ум'якова Надія Григорівна.
Дивовижні вироби з верби жителя с. Пантазіївки Калюжного Юрія Анатолійовича відомі багатьом жителям.
Картини і чеканка жителя с. Трепівки Ребедайла Василя Івановича відомі далеко за межами Знам'янського району. його роботи охоче купують для своїх колекцій жителі навколишніх міст і сіл.
Вишивка бісером Кобзар Світлани Іванівни приваблює своєю чарівністю.
Екзотичні ікебани виготовлені Братко Галиною Мефодіївною та Ємельяновою Людмилою Олександрівною справили незабутні враження на відвідувачів районного музею.
Станом на 1 січня 2006 року в Знам'янському районі проживає 96 майстрів народної творчості та образотворчого мистецтва. Це лише офіційні цифри, дуже багато людей полюбляють вишивку, різьблення по дереву, в'язання, шиття, малювання, але своїми роботами прикрашають лише власні оселі та будинки своїх друзів. Тому їх роботи невідомі широкому загалу глядачів.