Search

• Історія
• Зали
• Архів виставок
• Архів заходів
• Архів конференцій
• Публікації
• Галерея афіш
• Досягнення
• Театр у музеї
• Пам'яті

Л.А.Несвєтаєва "Мистецький потенціал Олександрійського району"

Л.А.Несвєтаєва -
головний спеціаліст відділу
культури і туризму Олександрійської
райдержадміністрації


Наш далекий пращур вперше почав оволодівати дарами природи владою рук і світлом мозку не тільки перетворювати дикий камінь, шматок дерева в потрібний для побуту предмет, а й одухотворювати їх уявою, вивіривши своє творіння як унікальну коштовність.
Це було вже давно. Якось в селі Костянтинівка дівчата й жінки вирішили показати свою майстерність. Домовились, що в неділю всі прийдуть на сільський майдан і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, полотно, скатерку, одяг. Переможців виявили зразу - Єжова Поліна Лук'янівна та Хорольська Валентина, їх вишивані рушники та подушечки прийшлись до смаку. Живуть майстрині поряд і зимовими вечорами, відпочиваючи від роботи, вишивають, залишаючи нащадкам згадку про чудове і вічне мистецтво.
Для Олександрійщини характерні два кольори: червоний та чорний. Вишивкам властивий рослинно-геометричний орнамент із стилізованими гронами винограду, цвіту хмелю, восьмипелюстковими розетками, ромбами, квадратами. В роботах іноді зустрічається сірувато-блакитний колір, зелений, жовтий. Вишиваються сорочки гладдю або хрестиком. Цим видом мистецтва володіють багато майстринь, але хочеться назвати кращих: Г.С. Бубирьова, І.М. Моздолевська, К.М. Сівова, О.А. Бондаренко, Л.Б. Бєляєва, А.О. Політаєва, О.М. Друголюб, Н.В. Калашнік, Н.Д. Ільченко (с. Нова Прага). В їхньому доробку рушники, серветки, картини, ікони, яким притаманна композиційна граціозність, фантастична розкутість образного мислення.
Килимарство - найбільш поширена в усіх місцевостях України галузь народного ткацтва. З найдавніших часів килими служили людині для утеплення і прикрашення житла, використовувались у святкових, урочистих, весільних і похоронних обрядах. Килимарство як ремесло поширено і на Олександрійщині і зокрема в селі Добра Надія. Серед добронадіївських майстринь імена відомих на всю округу: К.В. Маркової, Л.С. Курільної, Р.М. Присяжної, М.К. Киричатої. Говорячи про техніку виготовлення килимів, слід сказати, що майстрині використовують різні способи, в залежності від виду килимів і візерунку, а інколи, настрою. Орнаменти обирають дігтярервських килимів - у них форми рослинних мотивів менше деталізовані, а кольорова гама контрастніша, поодинокі букети укладені по вертикалі та горизонталі у галузок з квітами, бутонами, гронами винограду, пташками. Центральне тло цих килимів - темне, а облямівка світла. Деякі килимарниці використовують орнамент решетилівських килимів, в яких спостерігається різноманітність композицій з квітів, листя, гілок, які вільно та легко стеляться на світлому тлі. Кольори, які домінують у виробах - це сірувато-блакитні, зелені, жовті, червоні та вишневі.
Продовжуючи розповідь про майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Олександрійщини, треба згадати творчу людину, жителя села Андріївка В.О. Лєбєдєва. Володимир Олексійович справжній майстер-художник з-під вправних рук майстра виходять маленькі красиві будиночки, колодязь, млин-вітряк та багато інших виробів з дерева. Дивлячись на них дивуєшся, яка обдарована людина, скільки праці і творчого натхнення вкладено в кожну роботу. В.О. Лєбєдєв належить до тих людей, котрі яскраво відтворюють багатогранне життя народу, вводять у світ чарівних образів, будять пам'ять про рідне минуле, спрямовують у майбутнє.
Розповідь про народні ремесла нашого степового краю буде неповною без творчого портрету Піскової С.Г. Не так часто можна зустріти нині майстрів, що виготовляють вироби із соломки. Дбайливо зберігаючи і продовжуючи стародавні традиції, майстриня водночас невтомно експериментує, наполегливо шукає нові форми і барви, технічні прийоми роботи з соломкою.
На численних районних, обласних, Всеукраїнських та Міжнародних виставках твори майстрині привертають увагу шанувальників народного мистецтва, несуть насолоду. Високохудожні вироби Світлани Григорівни є в Китаї, Німеччині, Росії та Білорусії, вони переконливо доводять невичерпні можливості українського традиційного ремесла.
Житиме народне мистецтво, житимуть традиції, що передаються з покоління в покоління, житиме і процвітатиме Україна. Ця дивна творчість радує душу людини і наповнює її злетом.