Search

• History
• Halls
• Exhibition archive
• Events archive
• Conferences archive
• Publications
• Posters Gallery
• Achievements
• Museum theatre

Віртуальна експозиція "Чорнобиль: проігнороване застереження" [translations pending]

Кіровоградський обласний художній музей до 34-ої річниці аварії на Чорнобильській АЕС презентує віртуальну експозицію "Чорнобиль: проігнороване застереження".

Звернення до теми Чорнобиля наразі є дуже актуальним з огляду на катастрофічне становище, що склалося внаслідок спалаху та поширення коронавірусу COVID - 19, що накрив фактично усю планету та вже забрав десятки тисяч людських життів. Що це? Початок Третьої світової війни шляхом застосування новітньої бактеріологічної зброї масового ураження?! Покаже час. Але те, що людство постало перед загрозою знищення не тільки через геополітичні ігри, а й вражену Чорнобилем імунну систему та не зроблені з того застереження висновки - то факт! Мимоволі проводиш паралелі між сьогоденням та подіями 34 - річної давнини - як і тоді буяє весна, сяє сонечко, оживає природа, і паралельно - люди у масках, спустошені вулиці, смерть, відчуття апокаліпсису!

І виникає запитання, чому Чорнобильський набат, який пролунав 34 роки тому, змусивши багатьох із нас вперше побачити та відчути на собі нищівний удар невидимого ворога, не сприяв глибокому і остаточному усвідомленню жахливої ціни науково- технічного прогресу, яку платить людство за пріоритет технічних новацій перед духовним вдосконаленням людини? Адже, як показує життя, навіть для розвиненої країни з потужним матеріально - технічним ресурсом долати наслідки масштабної екологічної катастрофи дуже важко. Що вже казати про Україну, яка самовпевнено декларуючи європейський вектор розвитку, в реальному житті вперто продовжує дотримуватись латиноамериканських та африканських стандартів, зокрема і в питанні відношення до життєвих проблем простої людини.

Гірко усвідомлювати, що Чорнобиль став одним із символів України, але не тим, що дає нам підстави пишатися своєю батьківщиною, а навпаки - приводом для сорому перед цивілізованими країнами за свою нікчемність та варварство.
Сувора статистика Чорнобильської катастрофи, як і статистика війни, не враховує горя окремо взятої людини, її рідних та близьких. Вона просто і безжалісно озвучує наступні дані - жертвами "мирного" атому стали понад 3,5 млн. людей, з яких 1,5 млн. - діти! Хтось одразу прийняв мучиницьку смерть, інші назавжди залишилися інвалідами, отримавши "букет" невиліковних хвороб. Свого часу японські вчені переконливо довели, що кожне нове покоління, народжене після Чорнобиля, буде хворіше за попереднє. Це знайшло, зокрема, свій прояв і в тому, що сьогодні в Україні, на відміну від інших країн світу, на COVID - 19 інфіковано більше саме молодих людей.

Чорнобильська аварія увійшла в життя країни не тільки як екологічна, а й масштабна соціальна та демографічна катастрофа, оскільки із найбільш постраждалих районів було виселено більше 350 тисяч людей, значна частина яких, в умовах агонії Радянського Союзу, опинилася "за бортом".

Згубні наслідки Чорнобиля знайшли свій прояв навіть у зміні структури постраждалих районів. Адже люди похилого віку, як правило, відмовлялися від евакуації, віддаючи перевагу смерті у рідній домівці перед порятунком у невідомих краях. Виїжджала, переважно, молодь, що мала перспективи працевлаштування на новому місці. Як наслідок, характерною ознакою постраждалих регіонів стало перевищення смертності над числом народжених. Талановитим віддзеркаленням Чорнобильської зони, як депресивного регіону, є картина Володимира Плітіна "І впала зірка Полину" (2006 р.), яка показує не тільки страшні руйнівні наслідки Чорнобильської аварії, а й приреченість літніх людей, які залишилися жити у своїх домівках, відмовившись від переселення.

Не залишає байдужими і робота Володимира Чорного "Обличчя Чорнобиля" (2008 р.) із серії " Українські трагедії", яка нагадує кадри військової хроніки або сцену з американських фільмів про апокаліпсис. На темному фоні картини зображені люди у спецодязі, які вступили у двобій з бунтівним "мирним атомом", сліди руйнації, транспорт, що був залучений до ліквідації наслідків аварії та вивезення людей із забрудненої зони тощо.

Картина Леонтія Орлика "Вартовий" (1985 р.) нагадує нам про подвиг пожежників - людей, що першими вступили у бій з Чорнобильським лихом. Кіровоградщина зробила вагомий внесок у ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пославши туди 20 тисяч своїх кращих синів і дочок - пожежників, медпрацівників, правоохоронців тощо. Це їм, героям і великомученикам, людство повинно завжди бути вдячним за своє спасіння.

Вражає картина Миколи Бондаренка "Трагедія Чорнобиля" (1994 р.), яка красномовно ілюструє найгірший варіант розвитку подій внаслідок глобальної катастрофи планетарного масштабу.

Наразі важливо усвідомлювати, що Чорнобиль - невід'ємна складова нашого життя, яка постійно нагадує про себе численними проблемами у долях мільйонів людей. Тому мета презентованої експозиції полягає у тому, щоб засобами образотворчого мистецтва нагадати людям про жахливі події весни 1986 року та застерегти від повторення подібних катастроф, які можуть привести до повного знищення людської цивілізації.