ART MUSEUM

3 липня 2013 року він полишив цей світ…

Народився Леонід Іванович Бондар в м. Павлограді Дніпропетровської області  14 січня 1938 року в сім’ї  військовослужбовця. У 1955 році, після закінчення середньої школи у м. Бресті,  вступив до Кримського художнього училища ім. М.С. Самокиша, яке закінчив у 1960 р. У цьому ж році отримав направлення на роботу до Кіровоградської дитячої художньої школи на посаду викладача. З 1977 – 1989 рік працював на посаді завуча, а з 1989 р. – директора художньої школи. З самого початку  і до останнього дня його трудова біографія була пов’язана із художньою школою, в його трудовій книжці було лише два записи: про прийняття на роботу та звільнення.

Л.І. Бондар – член Національної спілки  художників України, учасник багатьох обласних, республіканських та зарубіжних виставок. Часто працював у творчих групах Республіканського будинку творчості «Седнів». Леоніду Івановичу належала велика заслуга в пропагуванні дитячого образотворчого мистецтва в нашій країні та поза її межами. Його вихованці  постійні учасники багаточисленних міжнародних конкурсів. Леонідом Івановичем була розроблена ціла система виставкової діяльності школи, міжміських  зв’язків з громадськими організаціями. Багато його учнів – члени Національної  спілки художників України та понад 400 учнів лауреати  всесвітніх, міжнародних і всеукраїнських виставок.

У 2004 р. за вагомий внесок у розвиток і популяризацію образотворчого мистецтва міста Кіровограда, виховання творчо обдарованої молоді митець був удостоєний звання «Заслужений  працівник культури України», нагороджений Подякою Президента України, грамотою міжнародного благодійного фонду «Україна», не раз нагороджувався подяками та грамотами  міськвиконкому і облдержадміністрації. У 2008 році  Леонід Іванович став Лауреатом  обласної премії у сфері образотворчого  мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна  в номінації «Національна традиція».

В обласному художньому музеї неодноразово відкривалися  персональні виставки Леоніда Івановича -  «Квіти учителю, квіти учителя», до Дня Землі, до 50 – річчя творчої діяльності, 70 – річчя з дня народження; він був учасником багатьох тематичних виставок та експозицій, різноманітних мистецьких акцій, які відбувалися у музеї.

Пензлеві митця притаманні не тільки пейзажі, натюрморти, портрети, а й картини історичного змісту, пов’язані з трагічними подіями Великої Вітчизняної війни: цикл робіт «Брестська фортеця», «Сосни»  - це його внесок у літопис Другої світової війни, адже його дитинство пройшло серед безсмертних руїн  фортеці-героя. Енергійні швидкі мазки говорять про те, як він поспішав жити, йому як скоріше хотілося відтворити на полотні все що приносило радість його душі.

Останні  роботи Леоніда Івановича присвячені рідному місту – це краєвиди, архітектура Кіровограда: «Вулиця Гоголя. Осінь», «Вулиця Винниченка. Сутінки»,  «Дворцова у темному промені надвечір’я», «Кафедральний собор», «Світло в сутінках. Художній музей» та інші.

Він  дуже любив  свою художню школу в якій пропрацював  більше 50 років. Та головне для нього – це були  його учні, яких він вводив у світ мистецтва, навчав бачити світ через призму чистоти і гармонії.

Більшу частину творів Леоніда Івановича, які представлені на цій виставці,  родина художника передає в дар Кіровоградському обласному художньому музею.