Search

• History
• Halls
• Exhibition archive
• Events archive
• Conferences archive
• Publications
• Posters Gallery
• Achievements
• Museum theatre

Ноженко В. Г. "Особливості збереження музейних предметів в музеях мистецького профілю. Проблеми та перспективи їх вирішення" [translations pending]

Ноженко В. Г.-
головний зберігач фондів
Кіровоградського обласного
художнього музею


Ще в 1799 році Гете писав: "Твори мистецтва - надбання всього людства і володіння ними накладає на власника обов'язок їх збереження. Той, хто нехтує цим обов'язком і прямо чи безпосередньо сприяє їх пошкодженню або знищенню, заслуговує звинувачення у варварському ставленні і буде покараний презирством всіх освічених людей - сьогодні і в майбутньому".
Цей вислів Гете актуальний і в наші дні. Володіння такими великими національними багатствами зобов'язує відповідально ставитися до їх збереження. Як і багато інших музеїв, наш не має ідеальних умов для зберігання, терпить від нестачі площі. Мало денного світла, зовсім не провітрюється. Найбільш складним є забезпечення стабільної температури і вологості. Зупинимося докладніше на деяких, на наш погляд, важливих моментах, без яких неможливо забезпечити збереження. По-перше, це обладнання фондів. В наших умовах великого завантаження, раціональне використання кожного метра площі особливе. Розвіска творів іконопису та живопису на висувних щитах дає можливість здійснювати постійний нагляд за станом їх збереження, вчасно вживати профілактичних заходів щодо консервації експонатів, полегшує їх наукове вивчення, проведення звірки наявності музейних предметів з фондово-обліковою документацією, зменшує загрозу механічних пошкоджень при фотографуванні та інших роботах.
Твори живопису в фондах нашого музею розміщено на вертикальних полицях. Графічні твори тримаємо в папках. Картини великого розміру доводиться тримати на валу і це значно ускладнює нагляд за станом їхнього збереження і роботу з ними.
Другою важливою умовою збереження творів є їх конвертизація, яка запобігає впливам коливань температури і вологості, що в свою чергу залежить від багатьох факторів. Особливе значення це має для робіт, що представлені в експозиції і видаються на виставки. Конверт допомагає уникнути і різних механічних пошкоджень, які можливі при транспортуванні.
Третє - це наявність окремого, хоча б невеликого приміщення, де експонати, які надійшли до музейної збірки, особливо твори стародавнього мистецтва і стародруки, могли відстоятися певний час, де була б можливість провести спостереження за наявністю в них шкідників, бактерій, плісняви, що загрожують всій колекції, і де вони змогли б пройти, в разі потреби, антисептичну обробку.
Проблема збереження культурних і історичних цінностей набуває в сучасному житті суспільства дуже актуальне значення.
Від її наукового рішення і практичної організації залежить в основному стан пам'ятників історії і культури, багатого художнього спадку.
Проблема ця широка і багатопланова. Основні її направлення - умови збереження, до яких ми відносимо стан навколишнього середовища: температуру, вологість і рухомість повітря в приміщенні, газовий та аерозольний його склад, природне та штучне світло, саме ті факти, які складають, по прийнятій в музейній практиці термінології, клімат чи мікроклімат музейних і виставочних приміщень.
Другий напрямок цієї проблеми - організація збереження експонатів. На виставках, так як і при музейному збереженні і експонуванні, повинен бути забезпечений надійний захист від механічних пошкоджень і крадіжок, з цією метою все виставочне обладнання (вітрини і інші) повинно бути пристосованим не тільки для показу, але і для збереження предметів. Упаковка експонатів при транспортуванні їх на виставки повинна захищати їх від ударів та вібрації, від різких кліматичних коливань.
Правильне поєднання всіх указаних компонентів і складає той оптимальний режим, який необхідний для нормального життя творів, де б вони не знаходилися.
Відомо, що процес природного старіння творів мистецтва завжди має місце. Речовина органічного походження, яка входить в склад живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-ужиткового мистецтва схильні поступово змінюватись. Зупинити цей процес не можна, але можливо уповільнити, звести до мінімуму, відвернути художні і історичні цінності від зруйнувань.
Так матеріали, з яких складаються твори живопису - основа грунт, фарбовий шар і лак - різні по своїм властивостям. На коливання відносної вологості реагують перш за все основа (дерево, полотно). Так, полотно то сильно натягується на підрамник, то обвисає, це призводить до швидкого старіння. Воно становиться крихким і губить властивість утримувати фарбовий шар. Фарбовий шар олійного живопису і плівка оліфи на темперному живопису представляють собою слабо водопроникний бар'єр і не можуть йти за рухами основи; внаслідок виникнення напруги в ґрунті та фарбовому шарі виникають тріщини, ламається зв'язок фарбового шару з ґрунтом, виникає розшарування живописного шару, його лущення й обсипання.
При підвищеній відносно вологості (більше 65-75%) полотно виходе зі стану нормальної натягнутості. Довге перебування в такій атмосфері може привести до руйнування полотна, набухання клею, появі плісняви. Надмірна вологість викликає деформацію дерев'яних основ, відставання паволоки, грунту.
Висока температура (25-30 градусів), сухе повітря призводять до пересихання волокна полотна, яке стає менш еластичним. Грунт стає крихким і ламається. Дерево тріскається, деформується, олійний шар здувається.
Другий важливий аспект проблеми зберігання - це освітлення музейних та виставкових залів. Багато предметів, при тривалому зберіганні без освітлення, змінюються: фарби, до складу яких входить свинець (наприклад, свинцеві білила) темніють. Без світла темніє оліфа, олійно-лаковий шар жовтіє, призводить до загального потемніння живопису. В темному (неосвітленому) приміщенні інтенсивно проходить і процес розвитку мікроорганізмів.
В той же час під надмірним впливом світла відбуваються значні процеси руйнування музейних предметів. Під впливом як природного так і штучного джерела світла відбуваються два види руйнувань:
- зміни кольору,
- структурні зміни.
Тому необхідно вибирати оптимальні умови освітлення.
Таким чином, всі, хто має доступ до експонатів, повинен знати правила зберігання і транспортування, експонування експонатів.
За останні десять років завдяки натхненній праці реставраторів Національного науково-дослідного реставраційного центру України врятовано майже 50 унікальних пам'яток із скарбниці Кіровоградського обласного художнього музею.
Проведення реставрації стало можливим завдяки сприянню обласної державної адміністрації та впровадженню на державному рівні програм, які дозволяють вирішувати наболілі питання збереження пам'яток музейного фонду України. Кошти на реставрацію було передбачено програмами соціально-економічного розвитку області на 2002-2004 роки та Програмою розвитку музейної справи в Кіровоградській області на період до 2005 року.
Визначним у культурному житті нашого краю став 2002 рік, коли було врятовано унікальне полотно Павла Олександровича Свєдомського "Юродивий". Картина була подарована художником родині Прахових. У 1967 році вона потрапила до Кіровоградського обласного краєзнавчого музею і ще тоді через значні пошкодження не експонувалась. Несприятливі умови зберігання погіршили стан картини. Полотно знаходилося в жахливому стані.
У процесі музейно-дослідницької роботи ми часто стикаємось із наявністю так званих "картин-двійників", що є характерним для більшості навіть уславлених музеїв світу. Так із зібрання обласного художнього музею у відділ станкового олійного живопису Національного науково-дослідного реставраційного центру України для проведення реставрації та дослідження питання авторства надійшов портрет великої княгині Катерини Павлівни роботи А.Ф.Різенера.
Під час обстеження колекції Массандрівського палацу в Криму теж було виявлено портрет Великої княгині Катерини Павлівни, який мав повну схожість з роботою з колекції нашого музею. Виникло питання: і де ж оригінал ?
Велику дослідну роботу провела О.Г.Кравченко - науковець ННДРЦУ. Проводилися техніко-технологічні дослідження, були розглянуті стратиграфічні особливості побудови, проведено порівняльний аналіз даних та інше. Було доведено, що твір з Кіровоградського обласного художнього музею - оригінал.
У зібранні нашого музею одне з провідних місць займають твори іконопису. В 2003 році були відреставровані 14 ікон, більша частина яких - українські ікони. Торік також здійснено реставрацію унікальних музейних експонатів. Серед них полотно нашого відомого земляка Олександра Осмьоркіна "Святогорський монастир", яке експонувалося раніше лише серед експонатів, що потребують реставрації. Було відновлено й один із най унікальніших експонатів - велике полотно "Сосновий ліс", написане трьома художниками І.Шишкіним та його учнями А.Шильдером та Ю.Клевером.
В останні роки значно збільшується обсяг реставраційних робіт через великий рух експонатів, а також тому (це особливо прикро), що більша частина творів сучасних митців надійшла до музею в незадовільному технічному стані.
На наш погляд, одним із шляхів врятування музейних пам'яток має стати поєднання зусиль і коштів користувачів і держави в особі музеїв, заповідників і реставраційних майстерень.

Використана література:

1. Инструкция по учету и хранению музейных ценностей в художественных музеях и художественных отделах музеев системы Министерства культуры СССР. - М., 1971.
2. Музееведение. - М., 1988.
3. Реставрація музейних пам'яток в сучасних умовах. Проблеми та шляхи їх вирішення (тези та матеріали доповідей. - К., 1998.
4. Руднева Л.Ю. К проблеме копий в портретной живописи России ХVІІІ века (экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства). III научная конференция. - М., 1998.