Mon -Thu: from 9 a.m. to 6.15 p.m. |
60 Velyka Perspektyvna St., 25006, Kropyvnytskyi, Ukraine |
Кімнатний А.Д. -
завідуючий відділом Кіровоградського
обласного художнього музею - картинної
галереї Петра Оссовського
"Світ і Вітчизна"
У 2006 році згідно поданих документів в оргкомітет українсько-нідерландського проекту Матра/Музеї України Кіровоградський обласний художній музей було відібрано в числі 25 музеїв України для участі в роботі проекту. На семінарах, які проводили музейщики з Голландії, учасники проекту дізнались про сучасні світові тенденції в музейній справі.
Що хоче знати відвідувач перед тим як прийти до музею?
Основні питання, які його цікавлять:
1. Що я можу очікувати від музею? Який основний напрямок його роботи?
2. Наскільки музей великий (одна будівля чи більше?) ?
3. Якого роду виставки є в музеї?
4. Чи є карта музею?
5. В музеї один вхід чи більше?
6. Чи є довідкове бюро, де можна задавати запитання?
7. Чи є спеціальні програми для дітей і які саме?
8. Які види роботи може запропонувати музей?
9. Які є в музеї визначні експонати? Чи є спеціальний маршрут по цим експонатам?
10. Де можна знайти туалет?
11. Чи є в музеї магазин?
12. Чи є в музеї кафе?
13. Чи є в музеї гардероб?
14. Чи є в залах етикетки та тексти іноземними мовами?
15. Які є можливості для інвалідів відвідувати музей ?
16. Чи можна, придбавши квиток, вийти з музею, а потім в той же день зайти?
Чому люди йдуть в музей? Основними причинами за результатами досліджень є:
- дощ;
- закохані, які хочуть провести час разом;
- треба згаяти час;
- щоб розслабитися;
- щоб залишити дітей.
Важливо бути музеєм для кожного. В сучасних музеях часто можна побачити експозиції, створені для колег, музейщики намагаються розповісти все про свою колекцію в музейних текстах та екскурсіях. Тому важливо дізнатись, чого хочуть відвідувачі. Вони можуть бути дуже різними.
Індивідуальні відвідувачі (місцеві) приходять декілька разів на рік, приходять на тимчасові виставки, цікавляться змінами в стаціонарній експозиції. Часто приводять родину або гостей. Їх цікавить конкретна тема чи предмет.
Індивідуальні туристи з нашої країни хочуть побачити більше ніж один музей, їх цікавлять визначні об'єкти, спеціальна екскурсія з визначними місцями. Такому відвідувачу можна запропонувати буклет з 24 експонатами або аудіоекскурсію.
Іноземні туристи схожі з попередньою групою. Їм хочеться побачити багато, цікавлять найвизначніші експонати. Для них важливими будуть брошури чи аудіоекскурсія різними мовами (буклет з визначними експонатами 4 мовами). Ці відвідувачі зазвичай втомлені, для них важлива наявність місць, де можна сісти.
Індивідуальні відвідувачі - професіонали хочуть знати все про окремі об'єкти. Їм можна запропонувати показ відеофільмів про окремі експонати, семінари з окремих предметів, відкриті фонди.
Індивідуальні відвідувачі з вадами фізичного чи розумового розвитку. В Голландії останнім часом обладнують туалети для інвалідів, ліфти, розробляють спеціальні маршрути для людей на візках. Організовують спеціальні семінари для людей з вадами зору (можуть потримати об'єкти).
Родина - група, до складу якої входять від 2 до 6 людей різного віку. Візит родини носить соціальний характер. Це візит відпочинку. Вони хочуть поговорити один з одним.
Можна запропонувати інтерактивні програми, які провокують дискусії між дітьми і батьками, звукові ефекти в експозиції. Важливі моменти для родини: парковка, туалет, кафе, сувенірна крамничка. Необхідно давати певні уявлення про маршрут відвідування. Запровадити інформацію для дорослих і додати анекдоти, цікаві історії.
Школярі молодшого та середнього шкільного віку приходять групами по 30 і більше осіб. Для них важливим є наявність гардеробу біля входу, спеціальної кімнати для вступного слова чи уроків. Важливо знати, що діти вивчають та надавати послуги всім віковим категоріям. З 13 років дітям не так цікаво ходити по музеях (для таких дітей зазвичай вчитель вирішує прийти в музей, а не діти). Тому важливо знати, чого хочуть вчителі.
Для сімей та школярів, зазвичай розробляють спеціальні інтерактивні програми.
Студенти спеціалізованих закладів приходять групами, мають спеціальні завдання, дослідження. Їх викладачі знають про музей більше ніж вчителі. Важливо мати різні рівні екскурсій (для студентів ВУЗів та ПТУ).
Представники національних меншин зазвичай не дуже володіють мовою. Екскурсія проводиться з перекладачем. Для таких відвідувачів важливо показувати історію з різних точок зору, дати деталізовану інформацію про культуру країни і про музей.
Для більш ефективного спрямування на відвідувача вивчають стилі навчання та теорії засвоєння знань.
Існують різні теорії сприйняття знання. За однією з них відвідувачів музею можна розглядати за такими типами: мрійники, виконавці, розмірковувачі, вирішувачі.
Розмірковувачі люблять навчатися шляхом розмірковування. Надають перевагу фактам та послідовному виходу до ідей. Надають перевагу логічним теоріям. Намагаються все зрозуміти інтелектуальним шляхом. Надають перевагу музеям, в яких багато експонатів, багато інформації на етикетці.
Вирішувачі навчаються шляхом розмірковування та роботи. Люблять застосовувати теорії на практиці. Зацікавлені у знаходженні рішень проблем. Для них цікавою буде комбінація інформації на етикетках та інтерактивних заходів.
Виконавці навчаються шляхом роботи і відчування речей. Їм подобаються випробовування для уяви. Більше люблять інтерактивні презентації.
Мрійники надають перевагу відчуванню речей та спостеріганню. Люблять обговорювати ідеї, ділитись. Спочатку збирають найрізноманітнішу інформацію, а потім вирішують, як її застосувати.
Якщо вдасться в музеї застосувати всі стилі сприйняття - буде створено ідеальну атмосферу для сприйняття інформації відвідувачами.
Увага глядача в музеї швидко розсіюється. Тому не потрібно виставляти важливе наприкінці огляду. Для привернення уваги наприкінці огляду використовуються різні способи. В кожному залі необхідно виділяти найвизначніші предмети. Інтерактивні засоби допомагають зробити музей цікавішим, задіюють всі органи відчуття (зір, слух, запах).
Для створення сприятливої атмосфери для відвідувача важливою є теорія ієрархії потреб, яку можна зобразити у вигляді піраміди, що розглядається знизу.Готовність
до навчання
Потреба реалізації,
визнання Чи почутий відвідувач?
Соціальні потреби Важливе створення гарної атмосфери
(чи приємний екскурсовод
для відвідувачів?)
Потреба у безпеці, у захисті Важливе почуття спокою.
Треба надати відвідувачам відчуття
обізнаності (Де знаходиться група?
Як довго триватиме екскурсія?)
Фізіологічні потреби
(голод, спрага) Можливо, запросити в туалет
Якщо відвідувачі не слухають екскурсовода, треба повернутися до нижчих рівнів потреб.
Для того, щоб здійснити перехід від спрямованості на музей до спрямованості на відвідувача, важливо знати, чи подобається відвідувачам музей. Тому необхідно вивчати свого споживача.
Найпростіший спосіб - наприкінці огляду запитати у відвідувача, чи сподобався музей. Важливо, щоб на вході була гостьова книга або книга відгуків. Якщо відвідувачі хочуть отримати інформацію про заходи, вони можуть залишити свій e-mail. Таким чином буде створюватись клуб друзів музею.
Існує таких досвід, коли один з працівників працює як таємний відвідувач. Він ходить за одним з відвідувачів з папірцем та ручкою, записує, як поводиться відвідувач: скільки часу витрачає на огляд; в якому напрямку йде; чи читає етикетки; які об'єкти привертають найбільше уваги; якщо це 2-3 особи, що вони обговорюють.
Ще один метод - анкета з запитаннями для відвідувача (для простоти підрахунку можна надати варіанти відповідей). Цей метод вивчення вже запроваджено в Національному художньому музеї України. Анкету для відвідувачів використовує в своїй роботі і Кіровоградський обласний художній музей.
Вивчення свого споживача допоможе оцінити роботу музею та вдосконалити її.